Редагування Сулима Іван Михайлович
Матеріал з Енциклопедія Бориспільщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що Ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Народився в селі Рогощах (нині Чернігівського району Чернігівської області). Його син Федір був полковником Переяславським, а син останнього Іван — генеральним хорунжим. Рід Сулими занесено в родову книгу Полтавської губернії. Історик Олександр Лазаревський стверджував, що рід простежується від Київської Русі. | Народився в селі Рогощах (нині Чернігівського району Чернігівської області). Його син Федір був полковником Переяславським, а син останнього Іван — генеральним хорунжим. Рід Сулими занесено в родову книгу Полтавської губернії. Історик Олександр Лазаревський стверджував, що рід простежується від Київської Русі. | ||
Іван Сулима походив із дрібної шляхти. Маючи непогану освіту, він вступив на службу до гетьмана Станіслава Жолкевського, а згодом отримав підвищення по службі. Перша згадка про його службу у Жолкевського датується 1614 роком. | Іван Сулима походив із дрібної шляхти. Маючи непогану освіту, він вступив на службу до гетьмана Станіслава Жолкевського, а згодом отримав підвищення по службі. Перша згадка про його службу у Жолкевського датується 1614 роком. | ||
[[Файл:Маєток Сулими .jpg|міні|Маєток гетьмана в Сулимивці]] | |||
У «Актах Бориспольского мейского уряда» він згадується як виконавець адміністративної влади: «сидел на службе в маєтностях помошником урядника Бориспольских и Баришевских земель». Очевидно, гетьман Жолкевський цінував Сулиму, бо у 1620 році подарував тому значний наділ землі «за заслуги навічно, щоб він там господарював і збирав осілих людей до свого підданства». У перечневій книзі актів на земельні володіння Сулим записано, що поселення [[Сулимівка]] і [[Лебедин]] «уступлены» Івану Сулимі від Станіслава Жолкевського з зобов'язанням заплатити 600 золотих, якщо діти чи дружина гетьмана надумали б відібрати у нього маєтність. | У «Актах Бориспольского мейского уряда» він згадується як виконавець адміністративної влади: «сидел на службе в маєтностях помошником урядника Бориспольских и Баришевских земель». Очевидно, гетьман Жолкевський цінував Сулиму, бо у 1620 році подарував тому значний наділ землі «за заслуги навічно, щоб він там господарював і збирав осілих людей до свого підданства». У перечневій книзі актів на земельні володіння Сулим записано, що поселення [[Сулимівка]] і [[Лебедин]] «уступлены» Івану Сулимі від Станіслава Жолкевського з зобов'язанням заплатити 600 золотих, якщо діти чи дружина гетьмана надумали б відібрати у нього маєтність. | ||
Отримана ділянка землі на той час була непрохідними болотами та лісами. Перші поселенці будувалися на нечисленних пагорбах і перелісках. Засновані Іваном Судимою села Лебедин і Кучаків, очевидно, отримали назви від першопоселенців Лебедя і Кучака. Природні умови робили села малодоступними та ізольованими від зовнішнього світу, довгий час залишалися малолюдними. Наприклад, Лебедин був удвічі більший за Кучаків, а Сулиминці мали 14 дворів.<ref name=""> [https://i-visti.com/news/8722-tayemna-storya-getmana-vana-sulimi.html [Таємна історія гетьмана Івана Сулими]</ref> | Отримана ділянка землі на той час була непрохідними болотами та лісами. Перші поселенці будувалися на нечисленних пагорбах і перелісках. Засновані Іваном Судимою села Лебедин і Кучаків, очевидно, отримали назви від першопоселенців Лебедя і Кучака. Природні умови робили села малодоступними та ізольованими від зовнішнього світу, довгий час залишалися малолюдними. Наприклад, Лебедин був удвічі більший за Кучаків, а Сулиминці мали 14 дворів.<ref name=""> [https://i-visti.com/news/8722-tayemna-storya-getmana-vana-sulimi.html [Таємна історія гетьмана Івана Сулими]</ref> | ||
== Морські походи == | == Морські походи == | ||
Рядок 41: | Рядок 38: | ||
Про матеріали судового процесу за цією подією згадував Михайло Грушевський. На противагу йому, багато дослідників воліють не ототожнювати зазначені події з ім'ям гетьмана. | Про матеріали судового процесу за цією подією згадував Михайло Грушевський. На противагу йому, багато дослідників воліють не ототожнювати зазначені події з ім'ям гетьмана. | ||
У 1622-1629 рр. на перехресті шляхів у Сулимівці будує православний храм Покрови Богородиці з давнім склепом під ним | У 1622-1629 рр. на перехресті шляхів у Сулимівці будує православний храм Покрови Богородиці з давнім склепом під ним | ||
== Легендарний похід на Азов == | == Легендарний похід на Азов == | ||
Рядок 64: | Рядок 61: | ||
[[Категорія:Кучаків]] | [[Категорія:Кучаків]] | ||
[[Категорія:Лебедин]] | [[Категорія:Лебедин]] | ||
[[Категорія:Сулимівка | [[Категорія:Сулимівка]] | ||
[[Категорія:Люди С]] | [[Категорія:Люди С]] | ||
[[Категорія:Історія]] | [[Категорія:Історія]] | ||