Ігнатенко Ніна Борисівна - Історія редагувань

Володимир Горковенко в 10:26, 27 грудня 2021

2021-12-27T10:26:49Z

← Попередня версія		Версія за 10:26, 27 грудня 2021
Рядок 14:		Рядок 14:
	Свій перший вірш про маму написала ще у 2 класі. Частіше писала прозові твори на конкурси, до шкільної газети, займалася у драматичному гуртку. Наступні спроби пера були лише під час навчання у Переслав-Хмельницькому педагогічному училищі, коли складала друзям вірші-посвяти.		Свій перший вірш про маму написала ще у 2 класі. Частіше писала прозові твори на конкурси, до шкільної газети, займалася у драматичному гуртку. Наступні спроби пера були лише під час навчання у Переслав-Хмельницькому педагогічному училищі, коли складала друзям вірші-посвяти.

	Чоловік, Івана Ігнатенка написав близько двадцяти пісень на слова своєї дружини. Разом з чоловіком створили хор «Джерела» (художній керівник [[Ігнатенко Іван \|Іван Ігнатенко]]), де Ніна Борисівна є однією із солісток.		Чоловік, Івана Ігнатенка написав близько двадцяти пісень на слова своєї дружини. Разом з чоловіком створили хор «Джерела» (художній керівник [[Ігнатенко Іван \|Іван Ігнатенко]]), де Ніна Борисівна є однією із солісток<ref name="">[https://www.youtube.com/watch?v=HEO1gb2K198]Відео виступу Ігнатенко Ніни Борисівни </ref>.

	Подружжя створило пісню про [[Головурів]], яка стала гімном села. А «Пісня про вихователів», написана у період роботи у дитсадку, була позивним районного клубу працівників дошкільних закладів «Надія».		Подружжя створило пісню про [[Головурів]], яка стала гімном села. А «Пісня про вихователів», написана у період роботи у дитсадку, була позивним районного клубу працівників дошкільних закладів «Надія».

Володимир Горковенко: /* Творчість */

2021-12-27T10:16:19Z

Творчість

← Попередня версія		Версія за 10:16, 27 грудня 2021
Рядок 24:		Рядок 24:
	У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир Миколайович\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.		У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир Миколайович\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.

	Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко] </ref>		Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/]Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко </ref>

	Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.		Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.

Володимир Горковенко: /* Творчість */

2021-12-27T10:14:27Z

Творчість

← Попередня версія		Версія за 10:14, 27 грудня 2021
Рядок 24:		Рядок 24:
	У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир Миколайович\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.		У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир Миколайович\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.

	Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]] </ref>		Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко] </ref>

	Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.		Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.

Володимир Горковенко: /* Творчість */

2021-12-27T10:13:03Z

Творчість

← Попередня версія		Версія за 10:13, 27 грудня 2021
Рядок 24:		Рядок 24:
	У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир Миколайович\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.		У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир Миколайович\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.

	Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[~~Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]]~~ http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/</ref>		Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]] </ref>

	Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.		Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.

Володимир Горковенко в 10:11, 27 грудня 2021

2021-12-27T10:11:58Z

← Попередня версія		Версія за 10:11, 27 грудня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Файл:Ігнатенко Ніна .jpg\|міні\|Ігатенко Ніна]]		[[Файл:Ігнатенко Ніна .jpg\|міні\|Ігатенко Ніна]]
	'''Ігнатенко Ніна Борисівна''' (народилася в селі [[Гусинці]] (нині затопленого водами Канівського водосховища) [[Бориспільський район\|Бориспільського району]]) - педагог, поетеса, член Асоціації поетів-ронделістів України.		'''Ігнатенко Ніна Борисівна''' (народилася в селі [[Гусинці]] (нині затопленого водами Канівського водосховища) [[Бориспільський район\|Бориспільського району]]) - педагог, поетеса, член Асоціації поетів-ронделістів України, члена Національної спілки письменників України.

	== Життєвий шлях ==		== Життєвий шлях ==
Рядок 31:		Рядок 31:

	Ніна Борисівна дуже любить вишивати. Десятки рушників, картин, сорочок виплекала вона для своїх рідних. «Вишивання, музика і поезія — це триптих моєї душі, — так поетично говорить вона про свої захоплення. — Все це дуже схоже: як хрестик до хрестика, так слово до слова… Як у вірші порівняння, художній засіб, то наче барви у ниточках, які я вишиваю. А музика мене супроводжує все життя.»		Ніна Борисівна дуже любить вишивати. Десятки рушників, картин, сорочок виплекала вона для своїх рідних. «Вишивання, музика і поезія — це триптих моєї душі, — так поетично говорить вона про свої захоплення. — Все це дуже схоже: як хрестик до хрестика, так слово до слова… Як у вірші порівняння, художній засіб, то наче барви у ниточках, які я вишиваю. А музика мене супроводжує все життя.»

			== Нагороди ==

			У 2021 році стала членом Національної спілки письменників України<ref name="">[https://www.facebook.com/VoronkivskaTG/posts/308499394527935]Виконавчий комітет Вороньківської сільської ради </ref>

	== Примітки ==		== Примітки ==

Володимир Горковенко: /* Творчість */

2021-08-30T13:00:41Z

Творчість

← Попередня версія		Версія за 13:00, 30 серпня 2021
Рядок 22:		Рядок 22:
	Регулярно писати Ніна Ігнатенко почала лише у зрілому віці.		Регулярно писати Ніна Ігнатенко почала лише у зрілому віці.

	У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир ~~Михайлович~~\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.		У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир Миколайович\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.

	Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]] http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/</ref>		Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]] http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/</ref>

Володимир Горковенко в 12:59, 30 серпня 2021

2021-08-30T12:59:24Z

← Попередня версія		Версія за 12:59, 30 серпня 2021
Рядок 22:		Рядок 22:
	Регулярно писати Ніна Ігнатенко почала лише у зрілому віці.		Регулярно писати Ніна Ігнатенко почала лише у зрілому віці.

	У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.		У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир Михайлович\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.

	Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]] http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/</ref>		Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]] http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/</ref>

Володимир Горковенко: /* Творчість */

2021-08-30T12:47:33Z

Творчість

← Попередня версія		Версія за 12:47, 30 серпня 2021
Рядок 24:		Рядок 24:
	У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.		У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.

	Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко\|http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/]]</ref>		Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]] http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/</ref>

	Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.		Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.

Володимир Горковенко: /* Творчість */

2021-08-30T12:46:59Z

Творчість

← Попередня версія		Версія за 12:46, 30 серпня 2021
Рядок 24:		Рядок 24:
	У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.		У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.

	Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]] http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/</ref>		Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко\|http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/]]</ref>

	Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.		Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.

Володимир Горковенко: /* Творчість */

2021-08-30T12:46:10Z

Творчість

← Попередня версія		Версія за 12:46, 30 серпня 2021
Рядок 24:		Рядок 24:
	У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.		У 2000 році, коли вже почала працювати у Головурівській школі бібліотекарем, з легкої руки завуча [[Литвин Володимир\|Володимира Литвина]], взяла участь у районному літературному конкурсі імені Павла Чубинського… і стала переможцем. Відтоді упродовж багатьох років отримувала дипломи лауреата поетичного конкурсу, який організовує методист Бориспільського райвідділу освіти Тетяна Агаркова.

	Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="[[Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]]">http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/</ref>		Випустити збірку поезій запропонував директор Головурівської школи Андрій Хворостовський, який, аби заохотити Ніну Борисівну, роздрукував невеличку книжечку з 12 віршів під назвою «Моїй внучці». А вже потім одна за одною народжувалися нові видання із поетичними символічними назвами: «Барви життя» (2006), «Від цвіту до плоду» (2007), «Трава сонця» (2008), «Цвітуть на хатнищах бузки» (2009), «Рахую веснами життя» (2010), «Душі моєї повінь» (2012), «Бабине літо» (2015), «Незатоплена пам’ять» (2015), «Сто ронделів» (2016).<ref name="">[[Сад зі ста ронделів Ніни Ігнатенко]] http://boryspil.rayrada.org.ua/news/10-01-56-20-10-2016/</ref>

	Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.		Збірка «Від цвіту до плоду», яку відомий поет з [[Вороньків\|Воронькова]] [[Карпенко Микола\|Микола Карпенко]] назвав «сімейним підрядом», видана у співавторстві з донькою Аллою Богуш; у ній вміщені пісні чоловіка Івана Ігнатенка, а оформлене видання малюнками внучки Віталіни.