Бориспіль - Історія редагувань

Володимир Горковенко в 17:25, 5 лютого 2022

2022-02-05T17:25:02Z

← Попередня версія		Версія за 17:25, 5 лютого 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
			[[Файл:Бориспіль.jpg\|міні\|]]
	'''Бориспіль''' — місто обласного значення в Україні, розташоване за 35 км на південний схід від Києва. Районний центр з 1923 року, з 1956 року — місто обласного підпорядкування Київської області, з 2020 року районний центр до якого входять колишні Бориспільський, Переяслав-Хмельницький та Яготинський райони. Залізнична [[станція Бориспіль]] на лінії Київ—Харків і автостанція на магістралі цього ж напрямку.		'''Бориспіль''' — місто обласного значення в Україні, розташоване за 35 км на південний схід від Києва. Районний центр з 1923 року, з 1956 року — місто обласного підпорядкування Київської області, з 2020 року районний центр до якого входять колишні Бориспільський, Переяслав-Хмельницький та Яготинський райони. Залізнична [[станція Бориспіль]] на лінії Київ—Харків і автостанція на магістралі цього ж напрямку.

Володимир Горковенко: /* Повоєнні роки */

2022-02-05T17:22:29Z

Повоєнні роки

← Попередня версія		Версія за 17:22, 5 лютого 2022
Рядок 58:		Рядок 58:

	На початку 1970-х років Бориспіль почав інтенсивно розбудовуватися: виросло селище будівників газопроводу, з'явилися нові житлові квартали, де живуть переважно працівники аеропорту. У 1975 році Бориспіль отримав статус міста обласного підпорядкування.		На початку 1970-х років Бориспіль почав інтенсивно розбудовуватися: виросло селище будівників газопроводу, з'явилися нові житлові квартали, де живуть переважно працівники аеропорту. У 1975 році Бориспіль отримав статус міста обласного підпорядкування.

			[[З березня]] [[1975]] року, Бориспіль віднесено до міст обласного значення;

	Як свідчать дані, на початку 1980-х років на території міста та району працювали 36 промислових та сільськогосподарських підприємств, 27 будівельних та транспортних підприємств, 20 середніх та 8 восьмирічних шкіл, 50 медичних установ, 34 будинки культури та клуби, 47 бібліотек, спортивна та музична школи, районний будинок побуту, будинок культури.		Як свідчать дані, на початку 1980-х років на території міста та району працювали 36 промислових та сільськогосподарських підприємств, 27 будівельних та транспортних підприємств, 20 середніх та 8 восьмирічних шкіл, 50 медичних установ, 34 будинки культури та клуби, 47 бібліотек, спортивна та музична школи, районний будинок побуту, будинок культури.

Володимир Горковенко в 23:10, 27 серпня 2021

2021-08-27T23:10:21Z

← Попередня версія		Версія за 23:10, 27 серпня 2021
Рядок 4:		Рядок 4:

	==Історія==		==Історія==

			Територія сучасної Бориспільщини у 7-4 ст. до нашої ери була місцем проживання скіфів, і про це свідчать археологічні знахідки та [[Скіфські кургани Бориспільщини\|скіфські кургани]].

	=== Київська Русь===		=== Київська Русь===
	Бориспіль — одне з найдавніших поселень Київщини, відоме за літописними матеріалами як Летч, Льто, Олто. Перша літописна згадка про нього відноситься до поч. XI ст. коли в братовбивчій війні (1015—1019) між синами київського князя Володимира на річці [[Альта\|Альті]] загинув [[Борис князь\|князь Борис]], який з 1072 року канонізований як один із перших святих Київської Русі. З іменем Бориса і пов'язана сучасна назва міста. Далі Летч неодноразово згадується в літописах до 1154 р. як укріплене городище, яке стояло на підвищенні між двома рукавами р. Альти. Місцевість була заболочена і лісиста. Летч за часів Київської Русі був не тільки укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівства, але й місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів.		Бориспіль — одне з найдавніших поселень Київщини, відоме за літописними матеріалами як Летч, Льто, Олто. Перша літописна згадка про нього відноситься до поч. XI ст. коли в братовбивчій війні (1015—1019) між синами київського князя Володимира на річці [[Альта\|Альті]] загинув [[Борис князь\|князь Борис]], який з 1072 року канонізований як один із перших святих Київської Русі. З іменем Бориса і пов'язана сучасна назва міста. Далі Летч неодноразово згадується в літописах до 1154 р. як укріплене городище, яке стояло на підвищенні між двома рукавами р. Альти. Місцевість була заболочена і лісиста. Летч за часів Київської Русі був не тільки укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівства, але й місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів.

31.172.140.9: доповнення

2021-08-27T23:07:28Z

доповнення

← Попередня версія		Версія за 23:07, 27 серпня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Бориспіль''' — місто обласного значення в Україні, розташоване за 35 км на південний схід від Києва. Районний центр з 1923 року, з 1956 року — місто обласного підпорядкування Київської області. Залізнична [[станція Бориспіль]] на лінії Київ—Харків і автостанція на магістралі цього ж напрямку.		'''Бориспіль''' — місто обласного значення в Україні, розташоване за 35 км на південний схід від Києва. Районний центр з 1923 року, з 1956 року — місто обласного підпорядкування Київської області, з 2020 року районний центр до якого входять колишні Бориспільський, Переяслав-Хмельницький та Яготинський райони. Залізнична [[станція Бориспіль]] на лінії Київ—Харків і автостанція на магістралі цього ж напрямку.

	Через місто проходить єврошлях E40, з яким збігається М03. Неподалік від міста розташований міжнародний [[аеропорт «Бориспіль»]].		Через місто проходить єврошлях E40, з яким збігається М03. Неподалік від міста розташований міжнародний [[аеропорт «Бориспіль»]].

31.172.140.9: доповнення

2021-08-27T23:03:26Z

доповнення

← Попередня версія		Версія за 23:03, 27 серпня 2021
Рядок 2:		Рядок 2:

	Через місто проходить єврошлях E40, з яким збігається М03. Неподалік від міста розташований міжнародний [[аеропорт «Бориспіль»]].		Через місто проходить єврошлях E40, з яким збігається М03. Неподалік від міста розташований міжнародний [[аеропорт «Бориспіль»]].

			==Історія==
			=== Київська Русь===
			Бориспіль — одне з найдавніших поселень Київщини, відоме за літописними матеріалами як Летч, Льто, Олто. Перша літописна згадка про нього відноситься до поч. XI ст. коли в братовбивчій війні (1015—1019) між синами київського князя Володимира на річці [[Альта\|Альті]] загинув [[Борис князь\|князь Борис]], який з 1072 року канонізований як один із перших святих Київської Русі. З іменем Бориса і пов'язана сучасна назва міста. Далі Летч неодноразово згадується в літописах до 1154 р. як укріплене городище, яке стояло на підвищенні між двома рукавами р. Альти. Місцевість була заболочена і лісиста. Летч за часів Київської Русі був не тільки укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівства, але й місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів.

			Під час монголо-татарської навали поселення на території сучасного Бориспільського району та сам Летч були зруйновані. А з XIII ст. ці землі переходять під владу Великого князівства Литовського.

			=== Період Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Війська Запорозького ===

			Пізніше ця територія належала королівському товмачу [[Албеєвич Солтан\|Солтанові Албеєвичу]]. В 1508 році він продав ці землі Київському Пустинно-Микільському монастирю. Монахи володіли землею до кінця XVI ст. Ймовірніше всього, що в цей час Бориспіль (в окремих джерелах — Баришпіль, Боришпіль) і отримав свою сучасну назву. На монастирських землях в цей період почали селитися втікачі з Правобережжя.

			Після 1569 року всі українські землі, які раніше належали литовцям, відійшли до польської Корони. За рішенням польського сейму від 1590 року містечко Бориспіль отримав у володіння [[Чоновицький Войтех \|Войтех Чоновицький]], який в документах 1590 року згадується як гетьман запорізьких козаків. У цих документах Бориспіль вперше згадується як містечко.

			У 1596 році Бориспіль, який на той час був уже значним поселенням, [[Сигізмунд III]] зробив королівською маєтністю. Того ж року було утворено Бориспільське староство. В часи польського панування місту було надано Магдебурзьке право. Відтоді міська ратуша Борисполя користувалася власною печаткою з гербом — зображенням [[Святий Станіслав\|Святого Станіслава]] (Інститут рукопису НБУ ім. В. Вернадського. — Ф. 1. — Спр. 50683).

			Наприкінці XVI — на початку XVII ст. Україну охоплює ряд козацько-селянських повстань. За придушення повстання під проводом [[Наливайко Северин\|Семерія (Северина) Наливайка]] (1594–1596) сейм надав Бориспільське староство магнату [[Жолкевський Станіслав\|Станіславові Жолкевському]] спочатку у ленне володіння, а з 1623 року воно стає власністю родини Жолкевських (залишається ним до 1648 року). Тоді у містечку було 77 господарств і близько 370 мешканців.

			Наприкінці XVII ст. Бориспіль став досить великим містечком з двома брамами — Переяславською та Київською, кількома вулицями. Тут жили переважно міщани, які займались ремеслами та промислами. У XVIII столітті Бориспіль перетворився на значний економічний центр. Цьому сприяло те, ще тут проходив шлях Київ-Полтава.

			Універсалом від 14 січня 1752 року гетьман [[Розумовський Кирило \|Кирило Розумовський]] передав Бориспіль з навколишніми землями у вічне володіння своїй сестрі та її чоловіку, бунчуковому товаришу [[Дараган Юхим\|Юхиму Дарагану]]. На той час Бориспіль мав офіційний статус сотенного містечка Київського (давніше — Переяславського) полку.

			===Російська імперія та встановлення радянської влади===

			У 1802 році Бориспіль став волосним центром Переяславського повіту Полтавської губернії. У місті діяли три парафіяльні школи, а в 1842 році відкрито початкове народне училище для державних селян. Варто згадати, що у місті на той час перебувала досить велика єврейська громада, існувало єврейське кладовище.

			Під час Більшовицько-польської війни 2 червня 1920 року біля Борисполя відбувся бій між польсько-українськими та російськими червоноармійськими частинами. Тоді ж у травні-червні, в очікуванні звільнення від більшовицької окупації, місцеві мешканці підняли [[Антирадянське повстання 1920 року\|антирадянське повстання]]. Утім, об'єднані польсько-українські сили не змогли надати підтримку повстанцям і виступ був жорстоко придушений російськими військами.

			Того ж 1920 року в Борисполі було встановлено радянську владу. Почали створюватися сільськогосподарські артілі. Того ж року Бориспіль увійшов до складу Київської губернії, а в 1923 році став центром району. На той час у місті продовжувала існувати велика єврейська громада та єврейське кладовище.

			3 1929 року починається колективізація. Це була справжня трагедія для українського селянства. Як і всюди по Україні, у Бориспільському районі вона супроводжувалася масовим розкуркуленням, знищенням найпрацьовитішого і тому найзаможнішого прошарку селянства. Люди в колгоспи йшли неохоче, чинили опір колективізації. Прокотилася хвиля «бабських бунтів». На придушення такого бунту в Борисполі було викликано кінну міліцію з Києва. Але незважаючи на опір населення, колективізація продовжувалася. 3 дрібних артілей утворюються 4 колгоспи: ім. Шевченка, ім. Кірова, «Серп і молот», «Перемога».


			===Голодомор===

			Під час [[Голодомор 1932-33 років\|Голодомору 1932-33 років]] смертність сільського населення Бориспільського району (без м. Борисполя) з 1 січня 1933 р. до 1 січня 1934 року склала 5739 чоловік. Серед померлих за цей період було 266 дітей віком до одного року. Це за звітами. Фактично ж втрати були значно більшими.

			Жертвами репресій стали багато жителів району та міста Борисполя. Серед них: Тарабан — нач. райземвідділу, Степанов — голова райвиконкому, Пінчук — бандурист, молодий письменник Жигалко та багато інших.

			1939 року село Бориспіль отримало статус смт.

			=== Друга світова війна ===

			23 вересня 1941 року Бориспіль окупували німецькі війська. На території аеродрому до жовтня 1942 року функціонував табір для військовополонених. У лютому 1943 року в придніпровських лісах біля [[Сошників\|Сошникова]] розпочав свою діяльність партизанський загін ім. Щорса. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, у цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням [[Чибісов Никандр\|Никандра Чибісова]], 40-а — під командуванням [[Москаленко Кирило\|Кирила Москаленка]]). Бориспіль звільняла 136-а дивізія під командуванням [[Пузіков Іван\|Івана Пузікова]]. В ніч на 23 вересня бійці дивізії увірвались у місто, захопили аеродром, багато зброї, чимало полонених.

			За два роки окупації нацисти вбили і закатували в районі 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Німеччини. В боях за визволення від німецьких загарбників загинуло понад 8 тисяч мешканців району, у тому числі понад три тисячі бориспільців. Більше 5 тисяч воїнів лежать в братських могилах району. На території сучасної школи лінгвістики в період 1941—1943 рр.нацисти проводили розстріли місцевого населення. Після війни учні тоді ще 5-ї школи насипали курган з землі привезеної з місць найбільших битв Радянсько-німецької війни.

			=== Повоєнні роки ===

			У 1959 р. чисельність населення Борисполя досягла 17,2 тис. осіб.

			У 1965 році прийняв перших пасажирів новий Бориспільський аеропорт.

			На початку 1970-х років Бориспіль почав інтенсивно розбудовуватися: виросло селище будівників газопроводу, з'явилися нові житлові квартали, де живуть переважно працівники аеропорту. У 1975 році Бориспіль отримав статус міста обласного підпорядкування.

			Як свідчать дані, на початку 1980-х років на території міста та району працювали 36 промислових та сільськогосподарських підприємств, 27 будівельних та транспортних підприємств, 20 середніх та 8 восьмирічних шкіл, 50 медичних установ, 34 будинки культури та клуби, 47 бібліотек, спортивна та музична школи, районний будинок побуту, будинок культури.

			Бориспільський район кінця 1960-х — поч. 1990-х років: всього по місту і району — 136 великих і малих підприємств і організацій, 15 радгоспів, 4 радгоспи-птахофабрики.

	== Галерея ==		== Галерея ==

Perohanych в 08:12, 19 серпня 2021

2021-08-19T08:12:28Z

← Попередня версія		Версія за 08:12, 19 серпня 2021
Рядок 36:		Рядок 36:

	{{Заготовка}}		{{Заготовка}}
	[[Категорія:Бориспіль]]		[[Категорія:Бориспіль\|*]]
	[[Категорія:Міста]]		[[Категорія:Міста]]
	[[Категорія:Є у Вікіпедії]]		[[Категорія:Є у Вікіпедії]]

Perohanych: /* Галерея */

2021-08-19T08:12:02Z

Галерея

← Попередня версія		Версія за 08:12, 19 серпня 2021
Рядок 13:		Рядок 13:
	Файл:Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі.jpg\|Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі		Файл:Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі.jpg\|Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі
	Файл:Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий.jpg\|Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий		Файл:Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий.jpg\|Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий
	Файл:Бориспільська водонапірна башта і міська пожежна частина.jpg\|Бориспільська міська пожежна частина (колишня)
	Файл:Terminal F KBP.JPG\|Термінал «F» аеропорту [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»\|«Бориспіль»]]		Файл:Terminal F KBP.JPG\|Термінал «F» аеропорту [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»\|«Бориспіль»]]
	Файл:Борисполь железнодорожный вокзал.jpg\|Залiзничний вокзал		Файл:Борисполь железнодорожный вокзал.jpg\|Залiзничний вокзал

Perohanych: /* Пам'ятники */ Статтю скопійовано зі статті https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бориспіль&oldid=33197543

2021-08-19T08:09:13Z

Пам'ятники: Статтю скопійовано зі статті https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бориспіль&oldid=33197543

← Попередня версія		Версія за 08:09, 19 серпня 2021
Рядок 3:		Рядок 3:
	Через місто проходить єврошлях E40, з яким збігається М03. Неподалік від міста розташований міжнародний [[аеропорт «Бориспіль»]].		Через місто проходить єврошлях E40, з яким збігається М03. Неподалік від міста розташований міжнародний [[аеропорт «Бориспіль»]].

	== Пам'~~ятники ==~~		== Галерея ==
			<center><gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
			Файл:Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль 001.jpg\|Книшовий меморіально-парковий комплекс
			Файл:Пам'ятний знак вченому-етнографу П. П. Чубинському, автору слів державного Гімну України.jpg\|Пам'ятний знак вченому-етнографу П. П. Чубинському, автору слів державного Гімну України
			Файл:Братська могила п'яти льотчиків, які загинули 8 грудня 1959 року.jpg\|Братська могила п'яти льотчиків, які загинули 8 грудня 1959 року
			Файл:Будівля колишньої школи №2, нині міжшкільний комбінат.jpg\|Будівля колишньої школи №2, нині міжшкільний комбінат
			Файл:Меморіальна дошка на приміщенні школи №2, де навчався Герой Радянського Союзу В. Ф. Шкіль.jpg\|Меморіальна дошка на приміщенні школи №2, де навчався Герой Радянського Союзу В. Ф. Шкіль
			Файл:Меморіальна дошка на будинку, де жив Герой Радянського Союзу, ветеран аерофлоту Василь Дмитрович Борисов.jpg\|Меморіальна дошка на будинку, де жив Герой Радянського Союзу, ветеран аерофлоту Василь Дмитрович Борисов
			Файл:Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі.jpg\|Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі
			Файл:Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий.jpg\|Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий
			Файл:Бориспільська водонапірна башта і міська пожежна частина.jpg\|Бориспільська міська пожежна частина (колишня)
			Файл:Terminal F KBP.JPG\|Термінал «F» аеропорту [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»\|«Бориспіль»]]
			Файл:Борисполь железнодорожный вокзал.jpg\|Залiзничний вокзал
			Файл:Арт-объект "Я люблю Борисполь".jpg\|Арт-об'єкт "Я кохаю Бориспіль"
			</gallery></center>

	== Пам'ятники ==		== Пам'ятники ==
	<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">		<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">

Perohanych: Створена сторінка: '''Бориспіль''' — місто обласного значення в Україні, розташоване за 35 км на південний сх...

2021-08-19T08:07:44Z

Створена сторінка: '''Бориспіль''' — місто обласного значення в Україні, розташоване за 35 км на південний сх...

Нова сторінка

'''Бориспіль''' — місто обласного значення в Україні, розташоване за 35 км на південний схід від Києва. Районний центр з 1923 року, з 1956 року — місто обласного підпорядкування Київської області. Залізнична [[станція Бориспіль]] на лінії Київ—Харків і автостанція на магістралі цього ж напрямку.

Через місто проходить єврошлях E40, з яким збігається М03. Неподалік від міста розташований міжнародний [[аеропорт «Бориспіль»]].

== Пам'ятники ==
== Пам'ятники ==
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Борисполь памятник князю Борису.jpg|Пам'ятник Святому князю Борису
Файл:Борисполь памятник афганцам.jpg|Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам загиблим в Афганістані
Файл:Борисполь бюст П. Верны.jpg|Погруддя П. Верни
Файл:Борисполь памятник Владимиру Мономаху.jpg|Пам'ятник князю Володимиру Мономаху
Файл:Борисполь памятник Нестору-летописцу.jpg|Пам'ятник Нестору-літописцю
Файл:Борисполь мемориал Славы.jpg|Меморіал Слави в Центральному міському парку
Файл:Борисполь памятник князю Владимиру Великому.jpg|Пам'ятник київському князю Володимиру Великому
Файл:Борисполь памятник чернобыльцам.jpg|Пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи
Файл:Борисполь памятник Чубинскому в парке.jpg|Пам'ятник П. Чубинському встановлений 15 квітня 2020 року в Книшовому меморіально-парковому комплексі
Файл:Борисполь мемориал жертвам Голодомора.jpg|Стіна пам'яті жертвам "Великого терору"
</gallery>

== Посилання ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Бориспіль

{{Заготовка}}
[[Категорія:Бориспіль]]
[[Категорія:Міста]]
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]

← Попередня версія		Версія за 08:12, 19 серпня 2021
Рядок 13:		Рядок 13:
	Файл:Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі.jpg\|Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі		Файл:Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі.jpg\|Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі
	Файл:Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий.jpg\|Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий		Файл:Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий.jpg\|Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий
	Файл:Бориспільська водонапірна башта і міська пожежна частина.jpg\|Бориспільська міська пожежна частина (колишня)
	Файл:Terminal F KBP.JPG\|Термінал «F» аеропорту [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»\|«Бориспіль»]]		Файл:Terminal F KBP.JPG\|Термінал «F» аеропорту [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»\|«Бориспіль»]]
	Файл:Борисполь железнодорожный вокзал.jpg\|Залiзничний вокзал		Файл:Борисполь железнодорожный вокзал.jpg\|Залiзничний вокзал