Чубинський Павло Платонович - Історія редагувань

Володимир Горковенко: /* Літературна творчість */

2024-01-27T12:38:04Z

Літературна творчість

← Попередня версія		Версія за 12:38, 27 січня 2024
Рядок 62:		Рядок 62:

	Спершу пісню співали на сербський мотив, потім на музику Лисенка. 1863 року текст потрапив у Галичину, де Михайло Вербицький написав музику, відому тепер, як мелодія національного Гімну України, основою слів для якого став видозмінений вірш Чубинського.		Спершу пісню співали на сербський мотив, потім на музику Лисенка. 1863 року текст потрапив у Галичину, де Михайло Вербицький написав музику, відому тепер, як мелодія національного Гімну України, основою слів для якого став видозмінений вірш Чубинського.
			[[Файл:Photo 2023-01-27 08-57-26.jpg\|міні\|]]
	Пісню довго вважали народною. Цей текст навіть опинився у збірці кубанських козацьких пісень, виданих 1966 року — коли в Україні за “петлюрівський гімн” можна було поплатитися таборами або психушкою.		Пісню довго вважали народною. Цей текст навіть опинився у збірці кубанських козацьких пісень, виданих 1966 року — коли в Україні за “петлюрівський гімн” можна було поплатитися таборами або психушкою.

31.172.140.208: /* Літературна творчість */

2024-01-27T12:36:22Z

Літературна творчість

← Попередня версія		Версія за 12:36, 27 січня 2024
Рядок 54:		Рядок 54:

	Основна ж заслуга Чубинського – це створення вірша «Ще не вмерла Україна», який був написаний у вересні 1862 року. Він став яскравим виявом національних почуттів, патріотизму, прагнень до кращого життя		Основна ж заслуга Чубинського – це створення вірша «Ще не вмерла Україна», який був написаний у вересні 1862 року. Він став яскравим виявом національних почуттів, патріотизму, прагнень до кращого життя

			Подекуди говорять, що пісню “Ще не вмерла Україна” запозичено з мазурки “Єще Польска нє зґінела”, згодом польського гімну. Автор Павло Чубинський нібито чув цю пісню на Півночі від польських засланців.

			Насправді свій текст він написав до того, 1862 року, в Києві на Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарєва, де автор квартирував (тепер на тім місці дім номер 106).

			Якось там співали пісню сербських повстанців, де були слова “Серце біє і кров ліє за нашу свободу”. На боці сербів за незалежність від Османської імперії воювали двоє братів Чубинського. Він майже за півгодини написав свій текст.

			Спершу пісню співали на сербський мотив, потім на музику Лисенка. 1863 року текст потрапив у Галичину, де Михайло Вербицький написав музику, відому тепер, як мелодія національного Гімну України, основою слів для якого став видозмінений вірш Чубинського.

			Пісню довго вважали народною. Цей текст навіть опинився у збірці кубанських козацьких пісень, виданих 1966 року — коли в Україні за “петлюрівський гімн” можна було поплатитися таборами або психушкою.

			На інфографіці подаємо першу публікацію вірша П. Чубинського з львівського журналу «Мета» 1863 р., що є канонічною пам'яткою, яка лягла в основу пізніших модифікацій тексту, підсумком роботи над якими стала остаточна версія Державного гімну України, затвердженого законом України «Про Державний гімн України» 6 березня 2003 року.

	== Родина ==		== Родина ==

Володимир Горковенко: /* Літературна творчість */

2022-01-27T09:52:08Z

Літературна творчість

← Попередня версія		Версія за 09:52, 27 січня 2022
Рядок 50:		Рядок 50:

	== Літературна творчість ==		== Літературна творчість ==
	~~Відомий також як поет, автор збірки віршів «Сопілка Павлуся» (1871).~~

	Чубинський~~ — автор тексту українського національного гімну~~ «Ще не вмерла Україна».		Як поет Чубинський займає досить скромне місце в українській літературі. Єдина збірка його віршів «Сопілка Павлуся» (щоправда без імені автора) вийшла у 1871 році.

			Основна ж заслуга Чубинського – це створення вірша «Ще не вмерла Україна», який був написаний у вересні 1862 року. Він став яскравим виявом національних почуттів, патріотизму, прагнень до кращого життя

	== Родина ==		== Родина ==

Володимир Горковенко в 09:44, 27 січня 2022

2022-01-27T09:44:32Z

← Попередня версія		Версія за 09:44, 27 січня 2022
Рядок 3:		Рядок 3:
	[[Файл:Pavlo Chybynskyi.jpg\|міні\|Павло Чубинський]]		[[Файл:Pavlo Chybynskyi.jpg\|міні\|Павло Чубинський]]

	'''Павло́ Плато́нович Чуби́нський ''' (народився [[27 січня]] [[1839]], [[хутір Чубинський]], (нині в межах м. Бориспіль, Київська область — помер [[26 січня]] 1884<ref>А. Ф. Кистяковский. Павел Платонович Чубинский (род. 15 янв. 1839 г., ум. 14 янв. 1884 г.) // Киевская старина. — [[1884]]. — Февраль. — С. 343—349.</ref>, Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор Гімну України.		'''Павло́ Плато́нович Чуби́нський ''' (народився [[27 січня]] [[1839]], [[хутір Чубинський]], (нині в межах м. Бориспіль, Київська область — помер [[26 січня]] [[1884]]<ref>А. Ф. Кистяковский. Павел Платонович Чубинский (род. 15 янв. 1839 г., ум. 14 янв. 1884 г.) // Киевская старина. — [[1884]]. — Февраль. — С. 343—349.</ref>, Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор Гімну України.

	== Життєпис ==		== Життєпис ==

Володимир Горковенко в 09:43, 27 січня 2022

2022-01-27T09:43:15Z

← Попередня версія		Версія за 09:43, 27 січня 2022
Рядок 3:		Рядок 3:
	[[Файл:Pavlo Chybynskyi.jpg\|міні\|Павло Чубинський]]		[[Файл:Pavlo Chybynskyi.jpg\|міні\|Павло Чубинський]]

	'''Павло́ Плато́нович Чуби́нський ''' (народився [[27 січня]] [[1839]], [[хутір Чубинський]], (нині в межах м. Бориспіль, Київська область — помер [[26 січня]] 1884<ref>А. Ф. Кистяковский. Павел Платонович Чубинский (род. 15 янв. 1839 г., ум. 14 янв. 1884 г.) // Киевская старина. — 1884. — Февраль. — С. 343—349.</ref>, Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор Гімну України.		'''Павло́ Плато́нович Чуби́нський ''' (народився [[27 січня]] [[1839]], [[хутір Чубинський]], (нині в межах м. Бориспіль, Київська область — помер [[26 січня]] 1884<ref>А. Ф. Кистяковский. Павел Платонович Чубинский (род. 15 янв. 1839 г., ум. 14 янв. 1884 г.) // Киевская старина. — [[1884]]. — Февраль. — С. 343—349.</ref>, Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор Гімну України.

	== Життєпис ==		== Життєпис ==

Володимир Горковенко: /* Вшанування */

2021-09-02T13:57:58Z

Вшанування

← Попередня версія		Версія за 13:57, 2 вересня 2021
Рядок 82:		Рядок 82:
	* 26 січня у Борисполі та 6 квітня у Білій Церкві відбувся [https://www.youtube.com/watch?v=Zbo_XvYmIPk\|«ЧубинськийFEST» «ЧубинськийFEST»] (2019)		* 26 січня у Борисполі та 6 квітня у Білій Церкві відбувся [https://www.youtube.com/watch?v=Zbo_XvYmIPk\|«ЧубинськийFEST» «ЧубинськийFEST»] (2019)
	* 15 квітня 2020 на Книшовому меморіально-парковому комплексі в Борисполі встановили перший в Україні пам'ятник Павлові Чубинському в повний зріст.<ref>[https://i-visti.com/news/8231-pamyatnik-chubinskomu-stane-okrasoyu-msta.html Пам'ятник Чубинському стане окрасою міста] Газета «Вісті», Бориспіль 16.04.2020</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?time_continue=77&v=ZN1cNqOIwlM&feature=emb_logo Перший в Україні пам'ятник Чубинському в повний зріст встановлюють у Борисполі] youtube.com 15.04.2020</ref>		* 15 квітня 2020 на Книшовому меморіально-парковому комплексі в Борисполі встановили перший в Україні пам'ятник Павлові Чубинському в повний зріст.<ref>[https://i-visti.com/news/8231-pamyatnik-chubinskomu-stane-okrasoyu-msta.html Пам'ятник Чубинському стане окрасою міста] Газета «Вісті», Бориспіль 16.04.2020</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?time_continue=77&v=ZN1cNqOIwlM&feature=emb_logo Перший в Україні пам'ятник Чубинському в повний зріст встановлюють у Борисполі] youtube.com 15.04.2020</ref>
	* У Великоолександрівській школі працює кімната-музей Павла Чубинського <ref> [http://vo-school.at.ua/index/shkilnij_muzej/0-19[Кімната-музей П. П. Чубинського]</ref>		* У [[Великоолександрівська школа\|Великоолександрівській школі]] працює кімната-музей Павла Чубинського <ref> [http://vo-school.at.ua/index/shkilnij_muzej/0-19[Кімната-музей П. П. Чубинського]</ref>

	=== Ювілейна монета ===		=== Ювілейна монета ===

Володимир Горковенко: /* Вшанування */

2021-09-02T13:56:53Z

Вшанування

← Попередня версія		Версія за 13:56, 2 вересня 2021
Рядок 82:		Рядок 82:
	* 26 січня у Борисполі та 6 квітня у Білій Церкві відбувся [https://www.youtube.com/watch?v=Zbo_XvYmIPk\|«ЧубинськийFEST» «ЧубинськийFEST»] (2019)		* 26 січня у Борисполі та 6 квітня у Білій Церкві відбувся [https://www.youtube.com/watch?v=Zbo_XvYmIPk\|«ЧубинськийFEST» «ЧубинськийFEST»] (2019)
	* 15 квітня 2020 на Книшовому меморіально-парковому комплексі в Борисполі встановили перший в Україні пам'ятник Павлові Чубинському в повний зріст.<ref>[https://i-visti.com/news/8231-pamyatnik-chubinskomu-stane-okrasoyu-msta.html Пам'ятник Чубинському стане окрасою міста] Газета «Вісті», Бориспіль 16.04.2020</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?time_continue=77&v=ZN1cNqOIwlM&feature=emb_logo Перший в Україні пам'ятник Чубинському в повний зріст встановлюють у Борисполі] youtube.com 15.04.2020</ref>		* 15 квітня 2020 на Книшовому меморіально-парковому комплексі в Борисполі встановили перший в Україні пам'ятник Павлові Чубинському в повний зріст.<ref>[https://i-visti.com/news/8231-pamyatnik-chubinskomu-stane-okrasoyu-msta.html Пам'ятник Чубинському стане окрасою міста] Газета «Вісті», Бориспіль 16.04.2020</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?time_continue=77&v=ZN1cNqOIwlM&feature=emb_logo Перший в Україні пам'ятник Чубинському в повний зріст встановлюють у Борисполі] youtube.com 15.04.2020</ref>
			* У Великоолександрівській школі працює кімната-музей Павла Чубинського <ref> [http://vo-school.at.ua/index/shkilnij_muzej/0-19[Кімната-музей П. П. Чубинського]</ref>

	=== Ювілейна монета ===		=== Ювілейна монета ===

Perohanych: /* Наукова діяльність */

2021-08-18T14:16:30Z

Наукова діяльність

← Попередня версія		Версія за 14:16, 18 серпня 2021
Рядок 43:		Рядок 43:
	[[Файл: Карта_Южно-Русских_наречий_и_говоров_1871.jpg\|left\|thumb\|250px\|Карта «південно-руські наріччя та говірки» 1871 р.]]		[[Файл: Карта_Южно-Русских_наречий_и_говоров_1871.jpg\|left\|thumb\|250px\|Карта «південно-руські наріччя та говірки» 1871 р.]]

	Ґрунтуючись на дослідженнях Павла Чубинського, за участю мовознавця Костянтина Михальчука у 1871 році була складена карта «південно-руські наріччя та говірки», яка позначала територію домінування української мови в другій половині XIX століття<ref>[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/vudani/Hrestomatija_online_Tom_2.pdf Українська мова. Хрестоматія: в 3 кн. Книга 2] ~~{{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20161109053210/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/vudani/Hrestomatija_online_Tom_2.pdf\|date=9 листопада 2016}}~~. Укладачі: М. Железняк, Г. Козачук;		Ґрунтуючись на дослідженнях Павла Чубинського, за участю мовознавця Костянтина Михальчука у 1871 році була складена карта «південно-руські наріччя та говірки», яка позначала територію домінування української мови в другій половині XIX століття<ref>[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/vudani/Hrestomatija_online_Tom_2.pdf Українська мова. Хрестоматія: в 3 кн. Книга 2] . Укладачі: М. Железняк, Г. Козачук;
	Інститут енциклопедичних досліджень НАН України та Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова — Київ 2014. 252 с. ISBN 978966-02-6934-7 / С.167 — с.171-181 // Михальчук К. П. Нарѣчія, поднарѣчія и говоры Южной Россіи въ связи съ нарѣчіями Галичины / Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ. Юго-Западный отдѣлъ. Материалы и изслѣдованія, собранныя д. чл. П. П. Чубинскимъ. Томъ седьмой съ тремя картами, изданный подъ наблюденіемъ чл.-сотр. П. А. Гильтебрандта. — С.-Петербургъ, 1872.</ref>.		Інститут енциклопедичних досліджень НАН України та Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова — Київ 2014. 252 с. ISBN 978966-02-6934-7 / С.167 — с.171-181 // Михальчук К. П. Нарѣчія, поднарѣчія и говоры Южной Россіи въ связи съ нарѣчіями Галичины / Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ. Юго-Западный отдѣлъ. Материалы и изслѣдованія, собранныя д. чл. П. П. Чубинскимъ. Томъ седьмой съ тремя картами, изданный подъ наблюденіемъ чл.-сотр. П. А. Гильтебрандта. — С.-Петербургъ, 1872.</ref>.
	<br/>Чубинский, П. П. «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край» — Т.1-7. — СПб., 1872—1878.		<br/>Чубинский, П. П. «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край» — Т.1-7. — СПб., 1872—1878.

Perohanych в 14:13, 18 серпня 2021

2021-08-18T14:13:44Z

← Попередня версія		Версія за 14:13, 18 серпня 2021
Рядок 114:		Рядок 114:
	== Примітки ==		== Примітки ==
	{{примітки\|2}}		{{примітки\|2}}

	~~== Джерела та література ==~~
	* {{Cite book
	\|title="Я сіяв те, що Бог послав..." : Сторінки публіцистичної, наукової та літературної творчості Павла Чубинського
	~~\|last=авт.-упоряд. : Н. В. Зелінська, І. І. Капраль, О. І. Думанська, О. В. Палюх~~
	~~\|year=2009~~
	~~\|publisher=Світ~~
	~~\|location=Львів~~
	~~\|pages=256~~
	~~\|isbn=978-966-603-607-3~~
	}}
	* ''Н. А. Шип.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Chubynskyj_P Чубинський Павло Платонович] // {{ЕІУ\|10\|578}}
	* Бібліографічний покажчик праць Чубинського / уклав П. Єфименко у «Киевской Старине». — 1884. — травень.
	* {{ЕУ}}
	* Енциклопедія «Черкащина» / Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 964—965.
	* ''Жадько D''. Український некрополь. — К., 2005. — С. 330.
	* {{МСІУ}}
	* ''Чередниченко Д''. Павло Чубинський. — К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2005. — 376 с.; іл. — (Особистість і доба). — ISBN 966-677-001-6.

	~~=== Література ===~~
	* ''І. Гирич''. Чубинський Павло Платонович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.777 ISBN 978-966-611-818-2
	* Народознавець. Павло Чубинський і його доба / А. Зиль. − К. : Казка, 2009. − 396 с. : іл. − Бібліогр. : с. 375−383 (494 назви).− Анот. покажч. імен: с. 385−395. − ISBN 978-966-2163-46-9.

	== Посилання ==		== Посилання ==
	* https://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло_Платонович		* https://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло_Платонович
	* [https://archive.org/details/shevch06/page/998/mode/1up?view=theater Чубинський Павло Платонович] // Шевченківська енциклопедія: — Т.6:Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 805-806.
	* [http://leksika.com.ua/12600903/legal/chubinskiy Чубинський П. П.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 419. — ISBN 966-7492-06-0.
	* {{УМЕ16\|частина=Чубинський Павло\|сторінки=2063-2064}}
	~~<!--* [https://youtube/a25s0Lpybq0 ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ \| Програма «Велич особистості» \| 2014 (ВІДЕО)]-->~~
	* [http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=50 Біографія П. П. Чубинського]
	* [https://web.archive.org/web/20090108005312/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/xxkiev2006/2/31.html Біографія П. П. Чубинського]
	* [http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1926&read=true Ігор Шаров. 100 видатних імен України. — К.: АртЕк, 2004.] ISBN 966-505-218-7
	* [http://www.telegrafua.com/442/world/9365/ Він відомий не тільки гімном.] Киевский телеграфъ. 31 жовтня — 6 листопада 2008 № 44 (442) {{ref-ru}}
	* [http://www.litplayer.com.ua/authors/chubynskyi Твори Чубинського на аудіобібліотеці litplayer]
	* [https://web.archive.org/web/20040910211831/http://lucl.lucl.kiev.ua/win/chubin.html Чубинський Павло Платонович]
	* Володимир Панченко. [https://web.archive.org/web/20070310182133/http://www.zn.kiev.ua/nn/show/604/53776/ «Сила чорноземна наш Чубинський…»]
	* [http://borispol-rada.gov.ua/index.php/pro-misto/vidatni-zemlyaki/pavlo-chubinskij.html Людина з великої літери Павло Платонович Чубинський]

	[[Категорія:Уродженці Борисполя]]		[[Категорія:Уродженці Борисполя]]

Perohanych: /* Посилання */

2021-08-18T14:11:34Z

Посилання

← Попередня версія		Версія за 14:11, 18 серпня 2021
Рядок 140:		Рядок 140:
	* https://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло_Платонович		* https://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло_Платонович
	* [https://archive.org/details/shevch06/page/998/mode/1up?view=theater Чубинський Павло Платонович] // Шевченківська енциклопедія: — Т.6:Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 805-806.		* [https://archive.org/details/shevch06/page/998/mode/1up?view=theater Чубинський Павло Платонович] // Шевченківська енциклопедія: — Т.6:Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 805-806.
	* [http://leksika.com.ua/12600903/legal/chubinskiy Чубинський П. П.] // {{Юридична енциклопедія\|6\|419}}		* [http://leksika.com.ua/12600903/legal/chubinskiy Чубинський П. П.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 419. — ISBN 966-7492-06-0.
	* {{УМЕ16\|частина=Чубинський Павло\|сторінки=2063-2064}}		* {{УМЕ16\|частина=Чубинський Павло\|сторінки=2063-2064}}
	<!--* [https://youtube/a25s0Lpybq0 ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ \| Програма «Велич особистості» \| 2014 (ВІДЕО)]-->		<!--* [https://youtube/a25s0Lpybq0 ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ \| Програма «Велич особистості» \| 2014 (ВІДЕО)]-->