Відмінності між версіями «Бориспільська центральна бібліотека»
м |
м (→Історія) |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
5 жовтня 1945 року надійшло розпорядження Облвиконкому про відкриття у Борисполі районної бібліотеки. Завідувачкою було призначено [[Яцюта Оксана Яківна|Оксану Яківну Яцюту]], бібліотекарем — Шульгу Анастасію Степанівну. Початком відновлення бібліотеки став пакунок книг принесених з дому бібліотекарями та біля 300-х сотень книг зібраних серед населення. | 5 жовтня 1945 року надійшло розпорядження Облвиконкому про відкриття у Борисполі районної бібліотеки. Завідувачкою було призначено [[Яцюта Оксана Яківна|Оксану Яківну Яцюту]], бібліотекарем — Шульгу Анастасію Степанівну. Початком відновлення бібліотеки став пакунок книг принесених з дому бібліотекарями та біля 300-х сотень книг зібраних серед населення. | ||
[[Файл:S85325815.jpg|міні|]] | |||
1946 року вже були виділені кошти на придбання книг, періодики, на господарські потреби. Головною проблемою була відсутність постійного приміщення, та бібліотека працювала, зростав книжковий фонд, збільшувалась кількість читачів. | 1946 року вже були виділені кошти на придбання книг, періодики, на господарські потреби. Головною проблемою була відсутність постійного приміщення, та бібліотека працювала, зростав книжковий фонд, збільшувалась кількість читачів. | ||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
Протягом року бібліотеками системи користуються близько 10 тисяч користувачів, до послуг яких абонементи, читальні зали. Бібліотечний фонд налічує майже 73 тисячі примірників книг та періодичних видань. В бібліотеках постійно проводяться масові заходи з популяризації книги та читання, мистецькі виставки, влаштовуються зустрічі з цікавими людьми. | Протягом року бібліотеками системи користуються близько 10 тисяч користувачів, до послуг яких абонементи, читальні зали. Бібліотечний фонд налічує майже 73 тисячі примірників книг та періодичних видань. В бібліотеках постійно проводяться масові заходи з популяризації книги та читання, мистецькі виставки, влаштовуються зустрічі з цікавими людьми. | ||
З 1925 по 1984 директором бібліотеки була [[Шульга Анастасія Степанівна]] | З 1925 по 1984 директором бібліотеки була [[Шульга Анастасія Степанівна]] | ||
== Діяльність == | == Діяльність == | ||
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{Примітки}} | {{Примітки}} | ||
[[Категорія:Архівна справа]] | |||
[[Категорія:Дозвілля]] | |||
[[Категорія:Історія]] | |||
[[Категорія:Краєзнавство]] | |||
[[Категорія:Культура]] | |||
[[Категорія:Мистецтво]] | |||
[[Категорія:Наука]] | |||
[[Категорія:Освіта]] |
Поточна версія на 21:21, 30 вересня 2021
Міська централізована бібліотечна система Бориспільської міської ради Ки́ївської області — культурно-освітній заклад міста Бориспіль.
Історія[ред. | ред. код]
Історія бібліотечної справи в Борисполі сягає 20-х років XX століття — років ліквідації неписемності. При клубі, якій в Борисполі відкрився в будівлі маєтку поміщика Трепова, знаходилась невелика книгозбірня. Це стало початком створення в 30-ті роки районної бібліотеки, яку очолив Когорець Микола Юхимович.
Згодом було збудовано цегляний двоповерховий Будинок культури із глядацькою залою на 600 місць, кімнатами для роботи гуртків. На другому поверсі розмістились партійний кабінет і районна бібліотека з великим читальним залом. Штат бібліотеки на той період уже складався з трьох чоловік. Крім завідувача, бібліотекарем був Піць Павло Тимофійович, дітей обслуговувала Крижова Варвара Олександрівна. Павла Піця арештували і звинуватили в тому, що він на бібліотечних книгах робив на полях антирадянські написи, а в бесідах з читачами критикував політику Йосипа Сталіна. Павло Тимофійович був засуджений Київським обласним судом 10 квітня 1937 року до 4 років радянських концтаборів, з яких він не повернувся.
1941 року книжковий фонд становив близько 35 тисяч примірників книг. Під час окупації фашистськими загарбниками, бібліотеку було повністю знищено, а Будинок культури пристосовано під конюшню та ремонт машин. Завідувача бібліотеки, Когорця Миколу Юхимовича, німці розстріляли. Відступаючи в 1943 році, фашисти спалили і вщент зруйнували Бориспіль, в тому числі й Будинок культури.
5 жовтня 1945 року надійшло розпорядження Облвиконкому про відкриття у Борисполі районної бібліотеки. Завідувачкою було призначено Оксану Яківну Яцюту, бібліотекарем — Шульгу Анастасію Степанівну. Початком відновлення бібліотеки став пакунок книг принесених з дому бібліотекарями та біля 300-х сотень книг зібраних серед населення.
1946 року вже були виділені кошти на придбання книг, періодики, на господарські потреби. Головною проблемою була відсутність постійного приміщення, та бібліотека працювала, зростав книжковий фонд, збільшувалась кількість читачів.
В 1951 році з фонду районної бібліотеки виділили дитячу літературу, що стало початком створення дитячої бібліотеки, яку очолила Клименко Віра Михайлівна.
У 1956 році було побудовано новий Будинок культури. Районна бібліотека зайняла другий поверх. Тут були: абонемент, читальний зал, книгосховище, методичний відділ. Це була одна з кращих бібліотек області. Вона стала школою для навчання бібліотечних працівників Київщини, Черкащини, Чернігівщини, базою для відвідування іноземними делегаціями. В бориспільській бібліотеці побували гості з Угорщини, Польщі, Англії, В'єтнаму, Асоціація бібліотечних працівників США, які вивчали бібліотечну справу Радянського Союзу.
Поряд з роботою в місті, працівники бібліотек вели організацію по створенню сільських бібліотек. Завдяки цьому в 1977 році кожне село мало свою бібліотеку. Це дало привід для централізації бібліотечної мережі, яка об'єднала районну, дитячу та 37 сільських бібліотек в єдину систему. В 2004 році відбулась децентралізація бібліотечної галузі району. Фонди сільських бібліотек були передані на баланс сільських рад, а на базі центральної районної, дитячої та бібліотеки філії мікрорайону «Бориспільський» створено міську централізовану бібліотечну систему (МЦБС).
Протягом року бібліотеками системи користуються близько 10 тисяч користувачів, до послуг яких абонементи, читальні зали. Бібліотечний фонд налічує майже 73 тисячі примірників книг та періодичних видань. В бібліотеках постійно проводяться масові заходи з популяризації книги та читання, мистецькі виставки, влаштовуються зустрічі з цікавими людьми.
З 1925 по 1984 директором бібліотеки була Шульга Анастасія Степанівна
Діяльність[ред. | ред. код]
Мета міської центральної бібліотеки — надання кожному відвідувачу можливості відкритого і вільного доступу до інформації. Колектив бібліотекарів зробив максимум для того, щоб їхній заклад став справжнім інтелектуальним центром бориспільської громади — просвітницьким, інформаційним, освітнім, культурним.
У затишному інформаційно-довідковому культурно-мистецькому центрі бібліотеки відбуваються творчі виставки. Протягом 2011 - 2018 років гостями бібліотеки були видатні особистості України: громадський діяч, Герой України Левко Лук'яненко, художник Валерій Франчук, народний майстер Анжеліка Рудницька, громадські діячі - Микола Томенко, Валентина Стрілько-Тютюн, Олександр Мороз, Зоя Богословська, вчені - професори Леонтій Сандуляк та Юрій Зелінський, Ірина Ігнатенко, поети - Антоніна Остролуцька, Петро Засенко, Микола Боровко, народний артист України Олександр Зюськін, вокальне тріо «Рідна пісня», заслужена артистка України Олена Шиналь, поет-бандурист Василь Литвин та педагог і художник Антоніна Гармаш-Литвин, письменники брати Капранови, редакція газети «Порадниця» (ред. Тетяна Власюк), видавництво «Саміт книга» (гол. ред. Іван Степурин), журналісти Людмила Чечель та Андрій Зиль. Бібліотека вдячна за підтримку та матеріальну допомогу Володимиру Шалімову, Борису Шапіро, Валерію Мартишку, Сергію Міщенку, Андрію Поляниці, Євгену Боженку, Олександру Сичу, Юрію Чередниченку, Петру Жуваку.
Проходять літературно-музичні вечори, презентації, круглі столи, зустрічі делегацій, а також діють клуби «Ніжність», «Слово», «Профбутік» Клуб громадського діалогу. У заходах активну участь беруть учасники чисельних місцевих громадських організацій.
Бориспільська міська центральна бібліотека — не лише книгозбірня. Вона насамперед є повноцінним інформаційним центром, де кожна людина безкоштовно отримує потрібну їй інформацію в паперовому чи електронному вигляді. Наша бібліотека виконує ще й певні соціальні функції як дієвий провідник державної політики та зв'язкова ланка між владою міста і громадою. Бориспільська МЦБС працює в рамках проекту «Від громади до влади з бібліотекою», презентація якого відбулась на рівні Верховної Ради. Цим проектом наша бібліотека представляла бібліотечну спільноту Київщини на Міжрегіональному бібліотечному ярмарку-конференції «Бібліотечні інновації для громад: створюємо майбутнє» 2013 року у місті Суми.
У 2011 році Бориспільська МЦБС взяла участь у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету», який проводився в рамках програми «Бібліоміст». Саме наш проект, сфокусований на наданні інноваційних послуг місцевій громаді, став переможцем і виграв грант. Як наслідок ми отримали п'ятнадцять комп'ютерів, три принтери-сканери, інше обладнання, а також нове програмне забезпечення на суму 20 тисяч євро!
Тож з'явилася можливість надавати відвідувачам доступ до світових інформаційних ресурсів. Зокрема, можна запропонувати будь-яку книгу з тих, які є в базах наукових бібліотек. А «скайп»-з'вязок забезпечує безкоштовне спілкування по всьому світові. Відвідувачам завжди допоможуть опанувати роботу з комп'ютером, зареєструвати електронну адресу і навіть зробити власний блог чи відкрити сторіночку в Соціальній мережі. І бориспільці, звичайно ж, цим усім охоче користуються.
Сьогодення вимагає пошуку нових форм роботи. І ми їх знаходимо, сповідуючи принципи толерантності та рівного доступу всіх громадян до інформаційних джерел. В бібліотеці крім традиційних послуг відвідувач отримає послуги Електронного врядування: йому допоможуть зареєструвати дитину до дошкільного закладу, подати документи для нарахування субсидій чи пенсії, зареєструватись для проходження ЗНО, здати електронний звіт до податкової, замовити квитки, а вимушено переміщеним особам — скористатися корисною інформацією міграційної служби.
Наші працівники завжди знайдуть і підкажуть потрібні читачам джерела — бібліографічні і webліографічні, адже всі вони пройшли навчання в Головному тренінговому центрі Української Бібліотечної Асоціації. Є в нас і модний нині бук-кросинг — обмін книгами з приватних зібрань.
Ми чекаємо на Вас, шановні, і спробуємо максимально допомогти Вам у наданні актуальної інформації. Адже поінформованість покращує рівень життя. Ви ж пам'ятаєте, що володіє світом той, хто володіє інформацією[1].