Відмінності між версіями «Хоменко Сергій Анатолійович»
(новий допис) |
|||
| (Не показані 8 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хоменко Сергій Анатолійович''' (22 серпня 1971 року - 8 січня 2020 року) | [[Файл:Хоменко Сергій.jpg|міні|Хоменко Сергій Анатолійович.jpg]] | ||
'''Хоменко Сергій Анатолійович''' ([[22 серпня]] [[1971]] року - [[8 січня]] [[2020]] року) — український військовий льотчик, Герой України | |||
== Трудовий шлях == | == Трудовий шлях == | ||
| Рядок 8: | Рядок 10: | ||
== Трагедія == | == Трагедія == | ||
[[Файл:Хоменко Сергій Анатолійович.jpg|міні|Хоменко Сергій Анатолійович]] | |||
8 січня 2020 року о 06:12 за місцевим часом (04:42 за київським часом, 02:42 за всесвітнім координованим часом UTC) літак Boeing 737 авіакомпанії "Міжнародні Авіалінії України" (заводський номер 38124, серійний номер 5977, реєстраційний номер UR-PSR), другим пілотом якого був С.А. Хоменко, виконуючи міжнародний рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ, вилетів зі смуги 29R аеропорту імені Хомейні в Тегерані. На борту літака перебували 176 осіб, у тому числі 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. О 06:14 за місцевим часом, коли авіалайнер зі швидкістю 509 кілометрів на годину піднявся до висоти 2416 метрів, він був збитий ракетами системи Протиповітряної оборони Ірану російського виробництва Тор-М1, випущеними іранськими військовими з Корпусу вартових Ісламської революції. | |||
Внаслідок ракетної атаки літак перейшов у некероване падіння і врізався у землю у передмісті Тегерана Халаджабаді за 15 кілометрів на північ від аеропорту. Усі люди, які перебували на борту літака, загинули. Тіла загиблих членів екіпажу були ідентифіковані в Ірані і 19 січня 2020 року транспортовані в Україну. Серед них і другий пілот С.А. Хоменко. Похований у місті Бориспіль Київської області на [[Книшовий меморіальний парковий комплекс|Книшовому кладовищі]]<ref name="">[http://www.ukrgeroes.com.ua/HomenkoSA.html] Хоменко Сергій Анатолійович</ref>. | |||
Внаслідок ракетної атаки літак перейшов у некероване падіння і врізався у землю у передмісті Тегерана Халаджабаді за 15 кілометрів на північ від аеропорту. Усі люди, які перебували на борту літака, загинули. Тіла загиблих членів екіпажу були ідентифіковані в Ірані і 19 січня 2020 року транспортовані в Україну. Серед них і другий пілот С.А. Хоменко. Похований у місті Бориспіль Київської області на [[Книшовий меморіальний парковий комплекс|Книшовому кладовищі]]<ref name="">[http://www.ukrgeroes.com.ua/HomenkoSA.html] Хоменко Сергій Анатолійович</ref>. | |||
== Нагороди == | == Нагороди == | ||
Указом Президента України Володимира Зеленського № 600/2020 від 29 грудня 2020 року за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов'язку членові екіпажу рейсу PS752 акціонерного товариства "Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»", другому пілотові Сергію Анатолійовичу Хоменку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка". | Указом Президента України Володимира Зеленського № 600/2020 від 29 грудня 2020 року за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов'язку членові екіпажу рейсу PS752 акціонерного товариства "Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»", другому пілотові Сергію Анатолійовичу Хоменку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка"<ref name="">[https://www.president.gov.ua/documents/6002020-36173] Указ Президента України №600/2020</ref>. | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
| Рядок 21: | Рядок 23: | ||
[[Категорія:Уродженці Борисполя]] | [[Категорія:Уродженці Борисполя]] | ||
[[Категорія:Другі пілоти]] | |||
[[Категорія:Загиблі]] | |||
[[Категорія:Люди Х]] | [[Категорія:Люди Х]] | ||
Поточна версія на 20:50, 17 січня 2022
Хоменко Сергій Анатолійович (22 серпня 1971 року - 8 січня 2020 року) — український військовий льотчик, Герой України
Трудовий шлях[ред. | ред. код]
Розпочав свою авіаційну кар'єру у військово-транспортній авіації. Понад чотирнадцять років літав у складі екіпажів літаків Ту-134, Ан-26, Ан-30 15-ї Бориспільської бригади транспортної авіації імені Олега Антонова – авіаз'єднання Військово-повітряних сил України. Пройшов шлях від командира авіаційного загону літаків Ту-134 до командира ескадрильї Блакитна стежка. Багато років очолював екіпажі, що виконували спостережні польоти в рамках Угоди про відкрите небо в різних країнах світу. Підготував чимало льотчиків першого класу.
Ставши пілотом цивільних авіаліній працював в авіакомпанії "Міжнародні Авіалінії України". Мав 7600 годин нальоту на літаках Boeing 737.
Трагедія[ред. | ред. код]
8 січня 2020 року о 06:12 за місцевим часом (04:42 за київським часом, 02:42 за всесвітнім координованим часом UTC) літак Boeing 737 авіакомпанії "Міжнародні Авіалінії України" (заводський номер 38124, серійний номер 5977, реєстраційний номер UR-PSR), другим пілотом якого був С.А. Хоменко, виконуючи міжнародний рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ, вилетів зі смуги 29R аеропорту імені Хомейні в Тегерані. На борту літака перебували 176 осіб, у тому числі 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. О 06:14 за місцевим часом, коли авіалайнер зі швидкістю 509 кілометрів на годину піднявся до висоти 2416 метрів, він був збитий ракетами системи Протиповітряної оборони Ірану російського виробництва Тор-М1, випущеними іранськими військовими з Корпусу вартових Ісламської революції.
Внаслідок ракетної атаки літак перейшов у некероване падіння і врізався у землю у передмісті Тегерана Халаджабаді за 15 кілометрів на північ від аеропорту. Усі люди, які перебували на борту літака, загинули. Тіла загиблих членів екіпажу були ідентифіковані в Ірані і 19 січня 2020 року транспортовані в Україну. Серед них і другий пілот С.А. Хоменко. Похований у місті Бориспіль Київської області на Книшовому кладовищі[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
Указом Президента України Володимира Зеленського № 600/2020 від 29 грудня 2020 року за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов'язку членові екіпажу рейсу PS752 акціонерного товариства "Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»", другому пілотові Сергію Анатолійовичу Хоменку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка"[2].
