Відмінності між версіями «Халамай Микола Володимирович»
м |
|||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
== Родина == | == Родина == | ||
Дружина Наталія та 2 діток | Дружина Наталія та 2 діток - син Сергій та дочка Ірина. | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[[Категорія:композитори]] | [[Категорія:композитори]] | ||
[[Категорія:Люди Х]] | [[Категорія:Люди Х]] | ||
[[Категорія:Мирне]] | |||
[[Категорія:Любарці]] | |||
[[Категорія:Васильків]] | |||
[[Категорія:Сошників]] | |||
Версія за 14:29, 19 липня 2023
Халамай Микола Володимирович (народився у селі Велицьк на Волині - помер 19 липня 2022 Бориспіллі)- композитор, поет, диригент, художній керівник народного аматорського хору «Червона калина» ім. В. Денисенка, автор музики Гімну міста Борисполя.
Життєвий шлях
Творчий шлях розпочався з баяну за 15 карбованців, що подарував майбутньому таланту батько. Вчився музиці самотужки, без музичної школи. Згодом (приблизно в 12-14 років) зміг сам собі придбати новий баян "Полісся". Після закінчення школи замовив новий баян з Тули. Заради цієї покупки, батько Миколи Халамая був вимушений продати корову та двох свиней.
Микола Володимирович спершу поступив до Львівського училища, закінчив його з відзнакою. Далі вивчив хорове диригування у Рівненському інституті культури. Перша робота з дипломом - завідувач клубу. Потім працював викладаем по класу баяна в дитячій музичній школі. Не оминула його й армія. Після служби переїхав до Полтащини. Там він працював інспектором міського відділу культури. Паралельно процював керівником народного хору, керівником оркестру народних інструментів, а також керівником естрадного оркестру. Далі перевели Миколу Володимировича в місто Лубни на Полтавщині. Там пропрацював 8 років. Потім, за сімейними обставинами, сім’я Халамай переїзджає в місто Миронівка. Влаштувався директором будинку культури. 4 роки керува народним хором. І згодом переїхав до Бориспільського району, село Мирне. Тут йому пропонують посад директора будинку культури, де чоловік затримався на довгі 10 років. Жартує, що відразу погодився, ажде там були смачні індики.
Творчий доробок
Микола Володимирович півстоліття присвятив утвердженню й популяризації української пісні: написав понад 100 композицій, очолював понад десять хорів та ансамблів.
Все починалося з хору «Серпокрилець», що першим в Київській області здобув звання «народного». Тоді М. Халамаю вдалося сформувати колектив з понад 50 осіб, які виконували пісні в п’ятиголосся.
Паралельно Микола Володимирович створив народний ансамбль "Родина". Це було 5 сімейних пар. 12 чоловік. Справжнім викликом для Миколи Халамая стало завдання: створити народний хор на базі Міжнародного аеропорту "Бориспіль". Запросив Шматко Микола Павлович, директор. (детальніше про це ви можете побачити в відео Телеканалу Бориспіль). Невдовзі, Микола Володимирович стає керівником хору "Червона калина" імені Володимира Денисенка. Туди запрошує друзів з попереднього колективу і починає працювати у Борисполі.
Після цього М.Халамай написав музику до гімну Борисполя[1]. Тільки прочитав текст майбутнього гімну, у голові відразу почали складатися ноти. Як створилась музика? За 10 хвилин. На жаль, Світлана Кулик (автор слів гімну Борисполя) так і не почула музики... трагічно загинула в дорожній катастрофі, повертаючись з відпустки. Окрім Борисполя, М.Халамай написав музику ще до декількох гімнів селищ нашого району.
Микола Володимирович Халамай є автором гімну Міжнароного аеропорту "Бориспіль", міста Бориспіль, села Мирне, села Любарці, села Васильків та села Сошників (Київська область).
Родина
Дружина Наталія та 2 діток - син Сергій та дочка Ірина.
