Відмінності між версіями «Боровко Микола Маркіянович»
(новий допис) |
|||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
Лауреат премій імені О. Бойченка та імені А. Малишка. | Лауреат премій імені О. Бойченка та імені А. Малишка. | ||
8 квітня 1991 року «за заслуги в розвитку народної освіти, впровадження нових методів навчання і виховання підростаючого покоління» надано [https://web.archive.org/web/20111117151618/http://uazakon.com/documents/date_7t/pg_iygxwy.htm звання] | 8 квітня 1991 року «за заслуги в розвитку народної освіти, впровадження нових методів навчання і виховання підростаючого покоління» надано [https://web.archive.org/web/20111117151618/http://uazakon.com/documents/date_7t/pg_iygxwy.htm звання]<ref> https://web.archive.org/web/20111117151618/http://uazakon.com/documents/date_7t/pg_iygxwy.htm</ref> «Заслужений працівник народної освіти Української РСР». | ||
1998 року відзначено орденом «За заслуги» третього ступеня. | 1998 року відзначено орденом «За заслуги» третього ступеня. | ||
Версія за 11:51, 28 серпня 2021
Боровко Микола Маркіянович, народився 13 травня 1948 в селі Борщів Баришівського району Київської області. Український поет. Член Національної спілки письменників України від 4 квітня 2000 року. Заслужений працівник освіти України (1991). голова Асоціації поетів-ронделістів, координатор проєкту Міжнародного фестивалю ронделя, який з 1995 року проходить у Борисполі[1]
Життєпис
Закінчив Київський педагогічний інститут. Працював начальником Управління освіти і науки Бориспільського міськвиконкому. Проректор та викладач української мови у найбільшому недержавному ВУЗі Міжрегіональній Академії управління персоналом до його закриття у 2020 році.
Творчий доробок
Автор книжок: «Березень планети», «Земні турботи», «На межі літа», «Хатнище», «Ронделі», «Трубіж», «Сповідь», «Різдво весни», «На подвір'ї Всесвіту», «Недільне двокнижжя»
Нагороди
Лауреат премій імені О. Бойченка та імені А. Малишка.
8 квітня 1991 року «за заслуги в розвитку народної освіти, впровадження нових методів навчання і виховання підростаючого покоління» надано звання[2] «Заслужений працівник народної освіти Української РСР».
1998 року відзначено орденом «За заслуги» третього ступеня.
2006 року присуджено Київську обласну премію за заслуги в галузі освіти.
2021 року отримав літературну премію імені Павла Тичини за книгу ронделів «Недільне двокнижжя» та виходом у світ нової поетичної збірки «Пришестя слова». В останній творчий доробок поета, окрім попередніх двох розділів з «Недільного двокнижжя», включено новий, третій – «Скрипка вічності». Принципово новим у розвитку поетичної майстерності Миколи Маркіяновича є те, що всі вміщені в книзі ронделі мають епіграфи-ключі, які розкривають і допомагають краще зрозуміти зміст кожної наступної поезії[3]. Редактор збірки Володимир Литвин назвав їх своєрідним феноменом. Кожен рондель відкриває глибину світосприйняття автора, його намагання осягнути навколишній світ і себе в ньому.
