Відмінності між версіями «Стрілько Валентина Василівна»
(Не показані 11 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Стрілько.jpg|міні|Стрілько Валенитна]] | [[Файл:Стрілько.jpg|міні|Стрілько Валенитна]] | ||
'''Стрілько Валентина Василівна''' ([[27 листопада]] 1951 року, с. [[Гнідин]] Бориспільського району Київської області) — кандидат педагогічних наук, член Національної спілки краєзнавців України, Президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого. | '''Стрілько-Тютюн Валентина Василівна''' ([[27 листопада]] 1951 року, с. [[Гнідин]] Бориспільського району Київської області) — кандидат педагогічних наук, член Національної спілки краєзнавців України, Президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
1976 — закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка (філологічний факультет, відділення української мови та літератури) та почала працювати вчителькою української мови та літератури Гнідинської школи; | 1976 — закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка (філологічний факультет, відділення української мови та літератури) та почала працювати вчителькою української мови та літератури Гнідинської школи; | ||
Свою педагогічну діяльність розпочала піонервожатою<ref>[https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=1802 | Свою педагогічну діяльність розпочала піонервожатою <ref>[https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=1802 Стрілько Валентина Василівна]</ref>. | ||
1977 — заступник директора по навчально–виховній роботі Гнідинської восьмирічної школи; | 1977 — заступник директора по навчально–виховній роботі Гнідинської восьмирічної школи; | ||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
1979 — директор Гнідинської восьмирічної школи. Призначення Валентини Василівни Стрілько на посаду директора школи було не тільки поворотним моментом у житті школи, а й у боротьбі за відновлення національного змісту освіти. | 1979 — директор Гнідинської восьмирічної школи. Призначення Валентини Василівни Стрілько на посаду директора школи було не тільки поворотним моментом у житті школи, а й у боротьбі за відновлення національного змісту освіти. | ||
1986 — створює першу в Україні Малу академії народних мистецтв в Гнідинській школі (1986—1992) у якій з учнями працювали відомі діячі української культури: Н.Матвієнко, А.Погрібний, Д.Чередниченко, Г.Кирпа, П.Осадчук, В.Лузан, С.Щербак та ін. | 1986 — створює першу в Україні Малу академії народних мистецтв в Гнідинській школі (1986—1992) у якій з учнями працювали відомі діячі української культури: Н.Матвієнко, А.Погрібний, Д.Чередниченко, Г.Кирпа, П.Осадчук, В.Лузан, С.Щербак та ін. | ||
За ініціативи та безпосередньої участі Валенитини Стрільченко встановлено пам’ятники [[Чубинський Павло Платонович|Павлу Чубинському]] та [[Мономах Володимир|Володимиру Мономаху]] в Борисполі, гетьману [[Мазепа Іван|Івану Мазепі]] на його батьківщині в селі [[Мазепинці]] Білоцерківського району Київської області<ref name="kuku"> [http://osvita3000.com.ua/стрілько-валентина-василівна/ Освіта 3000]</ref>. | |||
== Політична діяльність == | == Політична діяльність == | ||
У 80-х роках XX століття вела активну боротьбу за незалежність України. Вона була одним з ініціаторів створення на Бориспільщині «Народного руху України за перебудову» і першим головою цієї організації в 1990 році. | |||
1990 — голова «Народного руху України за перебудову» в Бориспільському районі; | 1990 — голова «Народного руху України за перебудову» в Бориспільському районі; | ||
На початку 90-х років XX століття стояла у витоках створення Все-української громадської організації «Товариство української мови імені Тараса Шевченка»<ref <ref name="kuku" />. | |||
1992—1994 — заступник голови Київської обласної державної адміністрації; | 1992—1994 — заступник голови Київської обласної державної адміністрації; | ||
Рядок 31: | Рядок 37: | ||
1994 - 2021 — президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого; | 1994 - 2021 — президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого; | ||
== Творчий доробок == | == Творчий доробок == | ||
== Книги == | === Книги === | ||
* «Родинна пам'ять», видавництво «Правда Ярославовичів», 2005 рік | * «Родинна пам'ять», видавництво «Правда Ярославовичів», 2005 рік | ||
Рядок 59: | Рядок 57: | ||
* Стрілько-Тютюн В. В. Імені Ярослава Мудрого. Історія Міжнародного освітнього фонду / Стрілько-Тютюн В. В. — Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2020., ‒ С. 832. | * Стрілько-Тютюн В. В. Імені Ярослава Мудрого. Історія Міжнародного освітнього фонду / Стрілько-Тютюн В. В. — Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2020., ‒ С. 832. | ||
== Книги у співавторстві == | === Книги у співавторстві === | ||
* «Андрійкова книжка. Уроки гарної поведінки для 1-го класу». Автор — Галина Кирпа, Валентина Стрілько, підручник, видавництво «Освіта», 1992 рік | * «Андрійкова книжка. Уроки гарної поведінки для 1-го класу». Автор — Галина Кирпа, Валентина Стрілько, підручник, видавництво «Освіта», 1992 рік | ||
Рядок 67: | Рядок 65: | ||
* «Бориспільська Голгофа: 30 кривавих літ (1920—1950)». Автор — Андрій Зиль, Валентина Стрілько, видавництво — «Баланс –Клуб», 2020 рік | * «Бориспільська Голгофа: 30 кривавих літ (1920—1950)». Автор — Андрій Зиль, Валентина Стрілько, видавництво — «Баланс –Клуб», 2020 рік | ||
== Праці в журналах України == | === Праці в журналах України === | ||
* «Мотиви християнської моралі в творчості Григорія Сковороди, як передумова формування засад українського національного виховання», журнал «Українська література в загальноосвітній школі» № 6/2014 рік, с.37 | * «Мотиви християнської моралі в творчості Григорія Сковороди, як передумова формування засад українського національного виховання», журнал «Українська література в загальноосвітній школі» № 6/2014 рік, с.37 | ||
Рядок 81: | Рядок 79: | ||
* «Реформування змісту освіти — стратегічне завдання сучасної школи», журнал «Вісник Запорізького національного університету» , № 2(25), 2015 рік, с. 67 та інші статті | * «Реформування змісту освіти — стратегічне завдання сучасної школи», журнал «Вісник Запорізького національного університету» , № 2(25), 2015 рік, с. 67 та інші статті | ||
== Статті в пресі України == | === Статті в пресі України === | ||
* "Профанація, або: «Обережно — нова стара влада», газета «Освіта», 01.02.1995 р. | * "Профанація, або: «Обережно — нова стара влада», газета «Освіта», 01.02.1995 р. | ||
* «Творімо добро в рідній хаті», газета «Освіта»,1996 р. | * «Творімо добро в рідній хаті», газета «Освіта»,1996 р. | ||
Рядок 112: | Рядок 111: | ||
* «Голгофа священника», (газета «Слово Просвіти», 31.01.2019 року | * «Голгофа священника», (газета «Слово Просвіти», 31.01.2019 року | ||
* Стрілько, В. Стецівська Мала академія народних мистецтв Звенигородського району Черкаської області / В.В. Стрілько / /Стати народом. ‒ Дніпро: ВКК «Баланс-Клуб», 2019. ‒ С. 405-41 | * Стрілько, В. Стецівська Мала академія народних мистецтв Звенигородського району Черкаської області / В.В. Стрілько / /Стати народом. ‒ Дніпро: ВКК «Баланс-Клуб», 2019. ‒ С. 405-41 | ||
== Нагороди == | |||
* орден Христа Спасителя, ПЦУ Указ №166 від 24.12.2004 р., | |||
* відзнака Національного конкурсу благодійників України «Ангел добра», | |||
* лауреат премій Ліги українських меценатів імені Євгена Чикаленка та премій імені Дмитра Нитченка, | |||
* лауреат Міжнародної премії «Тріумф», | |||
* відзнака Бориспільської районної ради та Бориспільської райдержадміністрації «За особливі заслуги перед громадою». | |||
== Примітки == | == Примітки == |
Поточна версія на 12:57, 13 вересня 2021
Стрілько-Тютюн Валентина Василівна (27 листопада 1951 року, с. Гнідин Бориспільського району Київської області) — кандидат педагогічних наук, член Національної спілки краєзнавців України, Президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого.
Життєпис[ред. | ред. код]
Валентина Василівна Стрілько-Тютюн народилася в селі Гнідин Бориспільського району Київської області в сім'ї медиків — Тютюна Василя Охрімовича та Тютюн (Чечуги) Марії Іванівни;
1968 — закінчила Вишенську середню школу;
1976 — закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка (філологічний факультет, відділення української мови та літератури) та почала працювати вчителькою української мови та літератури Гнідинської школи;
Свою педагогічну діяльність розпочала піонервожатою [1].
1977 — заступник директора по навчально–виховній роботі Гнідинської восьмирічної школи;
1979 — директор Гнідинської восьмирічної школи. Призначення Валентини Василівни Стрілько на посаду директора школи було не тільки поворотним моментом у житті школи, а й у боротьбі за відновлення національного змісту освіти.
1986 — створює першу в Україні Малу академії народних мистецтв в Гнідинській школі (1986—1992) у якій з учнями працювали відомі діячі української культури: Н.Матвієнко, А.Погрібний, Д.Чередниченко, Г.Кирпа, П.Осадчук, В.Лузан, С.Щербак та ін.
За ініціативи та безпосередньої участі Валенитини Стрільченко встановлено пам’ятники Павлу Чубинському та Володимиру Мономаху в Борисполі, гетьману Івану Мазепі на його батьківщині в селі Мазепинці Білоцерківського району Київської області[2].
Політична діяльність[ред. | ред. код]
У 80-х роках XX століття вела активну боротьбу за незалежність України. Вона була одним з ініціаторів створення на Бориспільщині «Народного руху України за перебудову» і першим головою цієї організації в 1990 році.
1990 — голова «Народного руху України за перебудову» в Бориспільському районі;
На початку 90-х років XX століття стояла у витоках створення Все-української громадської організації «Товариство української мови імені Тараса Шевченка»[2].
1992—1994 — заступник голови Київської обласної державної адміністрації;
2001 - член Всеукраїнського об'єднання "Громада"
2002 — радник керівника Апарату Верховної Ради України;
2005 — помічник-консультант Голови Верховної Ради України;
1994 - 2021 — президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого;
Творчий доробок[ред. | ред. код]
Книги[ред. | ред. код]
- «Родинна пам'ять», видавництво «Правда Ярославовичів», 2005 рік
- «На перехрестях тисячоліть. Нариси з історії культури та побуту села Вишеньок» (в 6-и томах), видавництва — Київ, 2014 рік
- «Світло. Нариси з історії освіти Бориспільщини» (в 2-х томах), видавництво — «Дорадо-Друк», 2016 рік
- «Янголи України. 100-річчю Бориспільської „Просвіти“ присвячується», видавництво — «Баланс –Клуб», 2017 рік
- «Щоденник для XXI століття», видавництва — ТОВ «Баланс –Клуб», 2017 рік
- «Червоний терор. Політичні репресії на Бориспільщині в 1920—1950 роках», видавництво — «Баланс –Клуб», 2017 рік
- «Грона українських повстань. Антибільшовицький спротив на Бориспільщині» видавництво — «Баланс –Клуб», 2017 рік
- «Стати народом». видавництво — «Баланс –Клуб», 2019 рік
- «Весілля на Бориспільщині XIX—XX століття», видавництво — "Видавниче підприємство «Ярославів Вал», 2019 рік
- «Великомученики.
- Політичні репресії проти учасників руху за Українську Автокефальну Православну Церкву на Бориспільщині в 1921—1930 роках», видавництво — «Друкарня „Рута“», 2019 рік
- «Три кола пекла (Голодомори 1921—1923, 1932—1933, 1946—1947 років на Бориспільщині)», видавництва — "Друкарня «Рута», 2019 рік
- Стрілько В.В. Стати народом / Стрілько В. В. ‒ Дніпро: ВКК «Баланс-Клуб», 2019. ‒ С. 504.
- Стрілько-Тютюн В. В. Імені Ярослава Мудрого. Історія Міжнародного освітнього фонду / Стрілько-Тютюн В. В. — Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2020., ‒ С. 832.
Книги у співавторстві[ред. | ред. код]
- «Андрійкова книжка. Уроки гарної поведінки для 1-го класу». Автор — Галина Кирпа, Валентина Стрілько, підручник, видавництво «Освіта», 1992 рік
- «Андрійкова книжка. Уроки гарної поведінки для 2-го класу». Автор — Галина Кирпа, Валентина Стрілько, підручник, видавництво «Освіта», 1992 рік
- «Андрійкова книжка. Уроки гарної поведінки для 3-го класу». Автор — Галина Кирпа, Валентина Стрілько, підручник, видавництво «Освіта», 1992 рік
- «Андрійкова книжка. Уроки гарної поведінки для 4-го класу». Автор — Галина Кирпа, Валентина Стрілько, підручник, видавництво «Освіта», 1992 рік
- «Бориспільська Голгофа: 30 кривавих літ (1920—1950)». Автор — Андрій Зиль, Валентина Стрілько, видавництво — «Баланс –Клуб», 2020 рік
Праці в журналах України[ред. | ред. код]
- «Мотиви християнської моралі в творчості Григорія Сковороди, як передумова формування засад українського національного виховання», журнал «Українська література в загальноосвітній школі» № 6/2014 рік, с.37
- «Українське національно-патріотичне виховання в нормативно-правових актах України», журнал «Гуманітарний Вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету» № 33/2014 рік, с. 155. Та журнал «Педагогіка і психологія професійної освіти» (Львів) № 3, 2014 рік, с. 153
- «Українське патріотичне виховання молоді — головна складова розвитку державності», Журнал «Вісник ЗНУ» № 1(24), 2015 р., с. 39
- «Українознавчий аспект змісту освіти та виховання в сучасній школі», журнал «Вісник Запорізького національного університету» № 2 (23), 2014 рік, с. 142
- «Про необхідність зробити українські школи українськими», журнал «Педагогіка і психологія професійної освіти» (Львів) № 1 2014 рік, с.142
- «Естетичних виховання українців в педагогічній спадщині Г. Сковороди та К. Ушинського», журнал «Українська мова і література в школі» № 1 (22), 2014 рік, с. 82
- «Світлиця рідного слова: нова і ефективна форма українського національного виховання», журнал «Українська мова і література в школі» № 6, 2013рік, с. 53.
- «Музеї української словесності — центри українського національного виховання», журнал «Українська мова і література в школі» № 2, 2014 рік, с. 48.
- «Музей історії української мови як нова форма виховання в учнів інтересу до вивчення української мови та літератури», журнал «Українська література в загальноосвітній школі» № 2/2014 рік, с. 46.
- «Основна мета, завдання, принципи та напрямки українського національного — патріотичного виховання XXI століття», журнал «Гуманітарний Вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету» № 31/2013 рік, с. 370, та журнал «ОБРІЇ» науково-педагогічний журнал (Івано-Франківськ) № 2 (37), 2013 рік, с. 77
- «Реформування змісту освіти — стратегічне завдання сучасної школи», журнал «Вісник Запорізького національного університету» , № 2(25), 2015 рік, с. 67 та інші статті
Статті в пресі України[ред. | ред. код]
- "Профанація, або: «Обережно — нова стара влада», газета «Освіта», 01.02.1995 р.
- «Творімо добро в рідній хаті», газета «Освіта»,1996 р.
- «Ми в світ прийшли», журнал «Жінка», 1997 р.
- «Податок на благодійництво?», газета «Освіта», 12-19.02.1997 р.
- «Доки діятиме наша система оцінювання знань, купівлю-продаж балів не подолати», журнал «Педагогіка толерантності» № 3,4 1998 р.
- «Без мови дзвони мовчазні», газета «Голос України» № 212
- «Підтримка обдарованої молоді має стати пріоритетом освіти в Україні», газета «День», № 97, 2000 р.
- «Домашнє завдання на конкурс», газета «Освіта», 26.09. — 03.10. 2001 р.
- «Житиме слово — душа не зміліє», газета «Літературна Україна», 28.06.2001 р.
- «Турнір стане ще масовішим. Думки перед початком ІІ міжнародного дитяча чого конкурсу знавців української мови», «Народна газета», № 35 (515), 2001 р.
- "10 років незалежності. «Синьо-жовтий прапор повісили ще у 1986 році…», газета «Голос України», 21.08.2001 р.
- «З думкою про наше учнівство», газета «Трудова Слава», 29.12.2001 р. № 149—150
- «Працюватиму для Вас і України», «Народна газета» № 9 (536, 2002 р.)
- «Дякую, що били мене не сильно», газета «Вісті. Інформація. Реклама» № 1, 94, 10-16.01, 2002
- «Так виховуються патріоти», «Народна газета» № 3, 28.01.- 03.02.2002 р.
- «Знай свій край. З народної пам'яті — в історії державності», «Народна газета» № 4 (97), 31. 01. — 06.02. 2002 р.
- «Без рідної мови ми всі були б сиротами», газета «Голос України», 10 червня 2003 року, № 106 (3106)
- «Ніщо у цьому світі не буває випадковим…», газета «Освіта України» № 89, 12 листопада 2004 року.
- «Мовою закону», газета «Голос України», № 241 (3741) від 20 грудня 2005 року
- «Мовна політика: Загроза зсередини», газета «Дзеркало тижня», № 13 (642), 7 квітня 2007 р
- «Закон викривленого дзеркала чи принцип справедливості?», газета «Вісті» від 16-22 серпня 2007 року.
- «Незалежність — свято зі сльозами на очах», газета «Термінал», 19 серпня 2011 року, № 15
- «Наша молодь має знати й вшановувати своїх українських героїв!», газета «Літературна Україна», № 12 (5491), 21 березня 2013 року.
- «Освіта: Без рожевих окулярів. На часі створення інноваційних навчально-виховних технологій і методик»., газета «Голос України», № 66 (5566), п'ятниця, 5 квітня 2013 року
- «Молодь треба закохати в Україну», газета «Урядовий кур'єр», 23 травня 2013 року, № 90.
- «Важко тримати крону, не маючи міцного підґрунтя», газета «Голос України», № 248 (5748), 27 грудня 2013 року
- «Вперед треба вже не просто йти, а бігти, не оглядаючись у минуле!», газета «Трудова Слава», 21 серпня 2015 року, № 119-122
- «Янголи України», газета «Слово Просвіти», 7-13 липня 2016 року.
- «Голгофа священника», (газета «Слово Просвіти», 31.01.2019 року
- Стрілько, В. Стецівська Мала академія народних мистецтв Звенигородського району Черкаської області / В.В. Стрілько / /Стати народом. ‒ Дніпро: ВКК «Баланс-Клуб», 2019. ‒ С. 405-41
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Христа Спасителя, ПЦУ Указ №166 від 24.12.2004 р.,
- відзнака Національного конкурсу благодійників України «Ангел добра»,
- лауреат премій Ліги українських меценатів імені Євгена Чикаленка та премій імені Дмитра Нитченка,
- лауреат Міжнародної премії «Тріумф»,
- відзнака Бориспільської районної ради та Бориспільської райдержадміністрації «За особливі заслуги перед громадою».