Відмінності між версіями «Книшовий меморіально-парковий комплекс»
м (→Історія) |
|||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль.JPG|міні|Книшовий меморіальний парковий комплекс]] | [[Файл:Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль.JPG|міні|Книшовий меморіальний парковий комплекс]] | ||
== Історія == | == Історія == | ||
Унікальність Книшового кладовища доводять історичні факти щодо поховання тут відомих людей, серед яких декабрист В.Л.Лукашевич, автор слів Державного Гімну України, етнограф-фольклорист [[Чубинський Павло Платонович|П.П.Чубинський]], Герой Радянського Союзу М.М.Бабкін. Тут поховані учасники [[Антибільшовицьке повстання 1920 року | Унікальність Книшового кладовища доводять історичні факти щодо поховання тут відомих людей, серед яких декабрист В.Л.Лукашевич, автор слів Державного Гімну України, етнограф-фольклорист [[Чубинський Павло Платонович|П.П.Чубинський]], Герой Радянського Союзу М.М.Бабкін. Тут поховані учасники [[Бориспільське повстання|Антибільшовицьке повстання 1920 року]] та померлі у роки страшного [[Голодомор 1932-33 років|Голодомору 1932-33 років]]. | ||
У ХХ столітт радянська влада знищила і православну Книшової церкви на його території, і більшу частину тамтешніх поховань. А землю з кладовища використовували для будівництва фортифікаційних споруд у воєнні роки. До речі, у ці роки було втрачено і могилу Павла Чубинського. | У ХХ столітт радянська влада знищила і православну Книшової церкви на його території, і більшу частину тамтешніх поховань. А землю з кладовища використовували для будівництва фортифікаційних споруд у воєнні роки. До речі, у ці роки було втрачено і могилу Павла Чубинського. | ||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Навічно в народній пам’яті залишиться і страшний літопис кладовища XX століття: братські могили померлих у голодні 1932-1933 роки. Під час Другої світової війни у 1943 німецько-фашистські окупанти землю з кладовища використовували для будівництва фортифікаційних споруд. Таким чином було зруйновано Книшову церкву та могилу Павла Чубинського. | Навічно в народній пам’яті залишиться і страшний літопис кладовища XX століття: братські могили померлих у голодні 1932-1933 роки. Під час Другої світової війни у 1943 німецько-фашистські окупанти землю з кладовища використовували для будівництва фортифікаційних споруд. Таким чином було зруйновано Книшову церкву та могилу Павла Чубинського. | ||
[[Файл:Бориспільське повстання у 1920 році.jpg|міні|Антибільшовицьке повстання]] | |||
У 1963 році Книшове кладовище було закрите для поховань. У 1988 році тут було дозволено побудувати гаражі, а у 1989 році було задумано прокласти каналізаційний колектор. Проте, справжні нащадки великого земляка добилися збереження цієї заповідної території та визнання її пам’яткою історії місцевого значення. Тут у 1990 році за ініціативи міської партійної організації Народного Руху України було відновлено могилу Павла Чубинського, встановлено дубові хрести на честь пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років та розстріляних бориспільців, учасників антибільшовицького повстання в день Святої Трійці 1920 року. | У 1963 році Книшове кладовище було закрите для поховань. У 1988 році тут було дозволено побудувати гаражі, а у 1989 році було задумано прокласти каналізаційний колектор. Проте, справжні нащадки великого земляка добилися збереження цієї заповідної території та визнання її пам’яткою історії місцевого значення. Тут у 1990 році за ініціативи міської партійної організації Народного Руху України було відновлено могилу Павла Чубинського, встановлено дубові хрести на честь пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років та розстріляних бориспільців, учасників антибільшовицького повстання в день Святої Трійці 1920 року. | ||
За ініціативи міського голови Анатрлія Федорчука вперше за останнє десятиріччя, навесні 2007 року відбувся суботник з впорядкування Книшового кладовища. До Міжнародного дня пам’яток історії та культури був проведений «круглий стіл» на тему: «Пам’ятаймо минуле заради майбутнього», метою якого було вивчення громадської думки щодо подальшої долі Книшового кладовища. Усі присутні висловилися за реконструкцію Книшового кладовища та створення тут меморіального паркового комплексу. | За ініціативи міського голови Анатрлія Федорчука вперше за останнє десятиріччя, навесні 2007 року відбувся суботник з впорядкування Книшового кладовища. До Міжнародного дня пам’яток історії та культури був проведений «круглий стіл» на тему: «Пам’ятаймо минуле заради майбутнього», метою якого було вивчення громадської думки щодо подальшої долі Книшового кладовища. Усі присутні висловилися за реконструкцію Книшового кладовища та створення тут меморіального паркового комплексу. | ||
Рішенням сесії Бориспільської міської ради від 8 листопада 2007 року № 2571-24-V недіюче Книшове кладовище по вулиці Київський Шлях було визнано Книшовим меморіальним парковим комплексом. | Рішенням сесії Бориспільської міської ради від 8 листопада 2007 року № 2571-24-V недіюче Книшове кладовище по вулиці Київський Шлях було визнано Книшовим меморіальним парковим комплексом. | ||
== Сучасність == | == Сучасність == | ||
Поточна версія на 17:15, 5 лютого 2022
Історія[ред. | ред. код]
Унікальність Книшового кладовища доводять історичні факти щодо поховання тут відомих людей, серед яких декабрист В.Л.Лукашевич, автор слів Державного Гімну України, етнограф-фольклорист П.П.Чубинський, Герой Радянського Союзу М.М.Бабкін. Тут поховані учасники Антибільшовицьке повстання 1920 року та померлі у роки страшного Голодомору 1932-33 років.
У ХХ столітт радянська влада знищила і православну Книшової церкви на його території, і більшу частину тамтешніх поховань. А землю з кладовища використовували для будівництва фортифікаційних споруд у воєнні роки. До речі, у ці роки було втрачено і могилу Павла Чубинського.
Навічно в народній пам’яті залишиться і страшний літопис кладовища XX століття: братські могили померлих у голодні 1932-1933 роки. Під час Другої світової війни у 1943 німецько-фашистські окупанти землю з кладовища використовували для будівництва фортифікаційних споруд. Таким чином було зруйновано Книшову церкву та могилу Павла Чубинського.
У 1963 році Книшове кладовище було закрите для поховань. У 1988 році тут було дозволено побудувати гаражі, а у 1989 році було задумано прокласти каналізаційний колектор. Проте, справжні нащадки великого земляка добилися збереження цієї заповідної території та визнання її пам’яткою історії місцевого значення. Тут у 1990 році за ініціативи міської партійної організації Народного Руху України було відновлено могилу Павла Чубинського, встановлено дубові хрести на честь пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років та розстріляних бориспільців, учасників антибільшовицького повстання в день Святої Трійці 1920 року.
За ініціативи міського голови Анатрлія Федорчука вперше за останнє десятиріччя, навесні 2007 року відбувся суботник з впорядкування Книшового кладовища. До Міжнародного дня пам’яток історії та культури був проведений «круглий стіл» на тему: «Пам’ятаймо минуле заради майбутнього», метою якого було вивчення громадської думки щодо подальшої долі Книшового кладовища. Усі присутні висловилися за реконструкцію Книшового кладовища та створення тут меморіального паркового комплексу.
Рішенням сесії Бориспільської міської ради від 8 листопада 2007 року № 2571-24-V недіюче Книшове кладовище по вулиці Київський Шлях було визнано Книшовим меморіальним парковим комплексом.
Сучасність[ред. | ред. код]
Сьогодні цей комплекс складається із трьох зон: меморіальної (з чималою кількістю перепоховань у братські могили та захоронень місцевих героїв АТО), церковної (зона колишньої зруйнованої церкви, де зараз розташований Свято-Миколаївський храм) та невеликої умовно паркової зони.
У рамках відзначення Дня міста 19 вересня 2009 року відбулося освячення братських могил, куди було перепоховано останки пращурів з більше, ніж 1500 могил, яке провів ректор Київської Православної Богословської Академії, намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря Митрополит Димитрій.
9 жовтня 2009 року з нагоди урочистого відкриття Європейського Тижня Місцевої Демократії в Борисполі, єдиному в Україні „пілотному місті” ЄТМД, відбулося засідання Секції середніх міст Асоціації міст України. Учасники заходу, серед яких міські голови з майже всіх регіонів України, працівники виконавчої дирекції АМУ, представники Агентства США з міжнародного розвитку та Представництва Єврокомісії в Україні, делегація з міста Краснік (Польща), керівники міста та депутати міської ради заклали першу туєву алею на честь видатного етнографа, фольклориста, краєзнавця-дослідника, юриста, поета, громадського діяча і перекладача, автора слів Державного Гімну України Павла Чубинського. На честь цієї події буде встановлено гранітний знак, на якому викарбуються всі міста та установи, які взяли участь у висаджуванні дерев.
Туризм[ред. | ред. код]
Громада та міська влада Борисполя, спільно будуючи Книшовий меморіальний парковий комплекс, створюють унікальний пам’ятник історії міста та історії держави, який в майбутньому зможуть відвідувати українці та іноземці, що мандруватимуть всеукраїнським туристичним маршрутом Київ-Бориспіль-Переяслав-Хмельницький.
