Відмінності між версіями «Вороньківська сотня»
м (→Історія) |
м (→Історія) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
Після ліквідації сотні у 1782 році її склад включено до Київського повіту Київського намісництва. | Після ліквідації сотні у 1782 році її склад включено до Київського повіту Київського намісництва. | ||
Згадка про Вороньківську сотню Переяславського полку з'являється у 1919 році, коли козаки під проводом отамана [[Черпак Іван|Івана Черпака-Штурби]] дали бій більшовикам на річці Трубіж, неподалік Баришівки [[4 лютого]] [[1919]] року близько трьохсот українських козаків (за іншими даними — 170) на заклик Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри, розібравши залізничні колії під Баришівкою біля села Коржі Переяславського повіту перед мостом через р.Трубіж, стали на захист своєї столиці й держави - повторили подвиг Героїв Крут - на дві доби збройно затримали наступ російських окупантів на Київ <ref>[https://ukrnationalism.com/history/3578-100-rokiv-tomu-kozaky-voronkivskoi-sotni-povtoryly-podvyh-heroiv-krut.html] | Згадка про Вороньківську сотню Переяславського полку з'являється у 1919 році, коли козаки під проводом отамана [[Черпак Іван|Івана Черпака-Штурби]] дали бій більшовикам на річці Трубіж, неподалік Баришівки [[4 лютого]] [[1919]] року близько трьохсот українських козаків (за іншими даними — 170) на заклик Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри, розібравши залізничні колії під Баришівкою біля села Коржі Переяславського повіту перед мостом через р.Трубіж, стали на захист своєї столиці й держави - повторили подвиг Героїв Крут - на дві доби збройно затримали наступ російських окупантів на Київ <ref>[https://ukrnationalism.com/history/3578-100-rokiv-tomu-kozaky-voronkivskoi-sotni-povtoryly-podvyh-heroiv-krut.html] Козаки Вороньківської сотні повторили подвиг Героїв Крут</ref> | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
Версія за 16:09, 5 лютого 2022
Вороньківська сотня — козацька сотня, адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку в добу Гетьманщини з центром у містечку Вороньків.
Історія
Уперше згадана як військово-територіальний підрозділ Війська Запорозького у Зборівському реєстрі, що датується 16 жовтня 1649 року. За цим реєстром до сотні належав 101 козак. Весь час існування перебувала у складі Переяславського полку.
1750 року до сотні належали такі населені пункти: Вишеньки, Вороньків, Глибоке, Гнідин, Жереб'ятин, Кальне, Кийлів, Проців, Ревний, Рогозів, Рудяків, Сальків, Софіївка, Старе. Згідно з описом 1765–1769 років, до сотні належали вже такі населені пункти: Вороньків, Глибоке, село; Гусинці, Кальне, Рогозів, село; Рудяків, село; Софіївка, Старе.[1]
Після ліквідації сотні у 1782 році її склад включено до Київського повіту Київського намісництва.
Згадка про Вороньківську сотню Переяславського полку з'являється у 1919 році, коли козаки під проводом отамана Івана Черпака-Штурби дали бій більшовикам на річці Трубіж, неподалік Баришівки 4 лютого 1919 року близько трьохсот українських козаків (за іншими даними — 170) на заклик Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри, розібравши залізничні колії під Баришівкою біля села Коржі Переяславського повіту перед мостом через р.Трубіж, стали на захист своєї столиці й держави - повторили подвиг Героїв Крут - на дві доби збройно затримали наступ російських окупантів на Київ [2]
Примітки
,
