Відмінності між версіями «Атаманчук Андрій Богданович»
м |
|||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
[[Файл:Ляшко Олег та Атаманчук Андрій.jpg|міні|Ляшко Олег, Атаманчук Андрій]] | [[Файл:Ляшко Олег та Атаманчук Андрій.jpg|міні|Ляшко Олег, Атаманчук Андрій]] | ||
"З перших днів російської агресії хлопці пішли добровольцями. Разом з іншими підрозділами брали участь у звільненні Лук’янівки та інших сіл Київщини. Ці фото з Андрієм і Ярославом ми зробили позавчора у Лук‘янівці. У боях за звільнення села Годунок вже був поранений осколками міни в ногу і обличчя, просто дивом залишився живий", - написав Олег Ляшко, котрий бачився з Андрієм Атаманчуком за кілька днів до його загибелі<ref name="">[https://censor.net/ru/blogs/3331173/zagynuv_geroyi] Загинув Герой</ref> | "З перших днів російської агресії хлопці пішли добровольцями. Разом з іншими підрозділами брали участь у звільненні Лук’янівки та інших сіл Київщини. Ці фото з Андрієм і Ярославом ми зробили позавчора у Лук‘янівці. У боях за звільнення села Годунок вже був поранений осколками міни в ногу і обличчя, просто дивом залишився живий", - написав Олег Ляшко, котрий бачився з Андрієм Атаманчуком за кілька днів до його загибелі<ref name="">[https://censor.net/ru/blogs/3331173/zagynuv_geroyi] Загинув Герой</ref> | ||
Похований на кладовищі у Рогозові | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
Версія за 15:41, 5 квітня 2022
Атаманчук Андрій Богданович (народився 17 вересня 1986 року у Борисполі - на Київщині загинув 3 квітня, 2022 року) - підприємець, громадський діяч, політик
Життєвий шлях
Проживав у Борисполі. Навчався у КНУБА (Київський національний університет будівництва і архітектури) м. Київ
Політична діяльність
На виборах 2020 року обраний депутатом Бориспільської районної ради VIII кликання. Був першим номер вибочого списку “Радикальної партії Олега Ляшка”. Очолював фракції відповідної політичної сили
Російсько-українська війна
Під час окупації росією став бійцем Територіальної оборони. 3 квітня автівка в якій був Ярослав Годунок, Андрій Атаманчук та ще двоє бійців підірвалося на ворожій міні. Андрій загинув. Ярослав Годунок та ще двоє людей отримали поранення.[1]
"З перших днів російської агресії хлопці пішли добровольцями. Разом з іншими підрозділами брали участь у звільненні Лук’янівки та інших сіл Київщини. Ці фото з Андрієм і Ярославом ми зробили позавчора у Лук‘янівці. У боях за звільнення села Годунок вже був поранений осколками міни в ногу і обличчя, просто дивом залишився живий", - написав Олег Ляшко, котрий бачився з Андрієм Атаманчуком за кілька днів до його загибелі[2]
Похований на кладовищі у Рогозові
