Відмінності між версіями «Засенко Петро Петрович»
(редагування) |
(редагування) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
У 2011—2011 роках був головою Всеукраїнської приймальної комісії Спілки письменників. | У 2011—2011 роках був головою Всеукраїнської приймальної комісії Спілки письменників. | ||
Був [https://i-visti.com/news/boryspil/5279-borys-mamaisur-poet-iz-shtormovoi-hvyli.html близьким товаришем] поета-шістдесятника, члена Національної спілки письменників [[Мамайсур Борис|Бориса Мамайсура]] | |||
== Творчий доробок == | == Творчий доробок == |
Версія за 18:38, 29 серпня 2021
Засенко Петро́ Петро́вич (н ародився 22 травня 1936, у селі Любарці, Бориспільського району) — український поет та перекладач, член Спілки письменників України
Життєпис
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Друкуватися почав 1955 року.
Працював у видавництвах «Веселка», «Молодь» (1961—1970), «Музична Україна», референтом в апараті Спілки письменників України. За СРСР звинувачувався у «хуторянстві».
З вересня 1983 і по 2011 рік — в журналі «Київ» завідує відділом поезії.
У 2011—2011 роках був головою Всеукраїнської приймальної комісії Спілки письменників.
Був близьким товаришем поета-шістдесятника, члена Національної спілки письменників Бориса Мамайсура
Творчий доробок
Є автором таких книг:
- 1962 — збірки поезій «Зірниця», видавництво «Молодь»,
- 1965 — «На ярмарку вітрів»,
- 1969 — «Князівство трав»,
- 1986 — «Косовиця», видавництво «Дніпро»,
- 1966 - нарису «Троянди Паміру», «Молодь».
Збірку «Князівство трав» радянська влада знищила — весь надрукований тираж, Засенка звинуватили в націоналізмі, звільнено з роботи. Його ім'я занесли до «чорних списків» із забороною виступів і можливісті друкуватися.
Перекладав українською твори Міразіза Ахзама (з узбецької), Григора Акопяна — з вірменської (спільно з Віктором Кочевським), Григорія Вієру, Расула Гамзатова — разом з Дмитром Павличком, Джамбула Джабаєва, Сергія Єсеніна, Євтушенка, Якуба Коласа, Максима Танка.
Упорядкував книги вибраного Григора Тютюнника «Холодна м'ята» (2009) — із серії «Українська класика».
Яскравий представник «тихої лірики».
Нагороди
- 1986 — нагороджений Грамотою Президії ВР УРСР,
- 1998 — лауреат премії ім. А. Малишка,
- 2006 - заслужений працівник культури України