Відмінності між версіями «Боровко Микола Маркіянович»
м |
м (→Нагороди) |
||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
== Нагороди == | == Нагороди == | ||
Лауреат премій імені О. Бойченка та імені А. Малишка. | Лауреат премій імені О. Бойченка та імені А. Малишка. Лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії імені. Г.Сковороди | ||
8 квітня 1991 року «за заслуги в розвитку народної освіти, впровадження нових методів навчання і виховання підростаючого покоління» надано [https://web.archive.org/web/20111117151618/http://uazakon.com/documents/date_7t/pg_iygxwy.htm звання]<ref> https://web.archive.org/web/20111117151618/http://uazakon.com/documents/date_7t/pg_iygxwy.htm</ref> «Заслужений працівник народної освіти Української РСР». | 8 квітня 1991 року «за заслуги в розвитку народної освіти, впровадження нових методів навчання і виховання підростаючого покоління» надано [https://web.archive.org/web/20111117151618/http://uazakon.com/documents/date_7t/pg_iygxwy.htm звання]<ref> https://web.archive.org/web/20111117151618/http://uazakon.com/documents/date_7t/pg_iygxwy.htm</ref> «Заслужений працівник народної освіти Української РСР». |
Версія за 11:53, 28 серпня 2021
Боровко Микола Маркіянович, народився 13 травня 1948 в селі Борщів Баришівського району Київської області. Український поет. Член Національної спілки письменників України від 4 квітня 2000 року. Заслужений працівник освіти України (1991). голова Асоціації поетів-ронделістів, координатор проєкту Міжнародного фестивалю ронделя, який з 1995 року проходить у Борисполі[1]
Життєпис
Закінчив Київський педагогічний інститут. Працював начальником Управління освіти і науки Бориспільського міськвиконкому. Проректор та викладач української мови у найбільшому недержавному ВУЗі Міжрегіональній Академії управління персоналом до його закриття у 2020 році.
Творчий доробок
Автор книжок: «Березень планети», «Земні турботи», «На межі літа», «Хатнище», «Ронделі», «Трубіж», «Сповідь», «Різдво весни», «На подвір'ї Всесвіту», «Недільне двокнижжя»
Нагороди
Лауреат премій імені О. Бойченка та імені А. Малишка. Лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії імені. Г.Сковороди
8 квітня 1991 року «за заслуги в розвитку народної освіти, впровадження нових методів навчання і виховання підростаючого покоління» надано звання[2] «Заслужений працівник народної освіти Української РСР».
1998 року відзначено орденом «За заслуги» третього ступеня.
2006 року присуджено Київську обласну премію за заслуги в галузі освіти.
2021 року отримав літературну премію імені Павла Тичини за книгу ронделів «Недільне двокнижжя» та виходом у світ нової поетичної збірки «Пришестя слова». В останній творчий доробок поета, окрім попередніх двох розділів з «Недільного двокнижжя», включено новий, третій – «Скрипка вічності». Принципово новим у розвитку поетичної майстерності Миколи Маркіяновича є те, що всі вміщені в книзі ронделі мають епіграфи-ключі, які розкривають і допомагають краще зрозуміти зміст кожної наступної поезії[3]. Редактор збірки Володимир Литвин назвав їх своєрідним феноменом. Кожен рондель відкриває глибину світосприйняття автора, його намагання осягнути навколишній світ і себе в ньому.