Відмінності між версіями «Вороньківська сотня»
м (→Історія) |
|||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{{Примітки}} | {{Примітки}} | ||
Інституції | |||
[[Категорія:Вишеньки]] | [[Категорія:Вишеньки]] | ||
[[Категорія:Вороньків]] | [[Категорія:Вороньків]] | ||
Версія за 08:21, 31 серпня 2021
Вороньківська сотня — козацька сотня, адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку в добу Гетьманщини з центром у містечку Вороньків.
Історія
Уперше згадана як військово-територіальний підрозділ Війська Запорозького у Зборівському реєстрі, що датується 16 жовтня 1649 року. За цим реєстром до сотні належав 101 козак. Весь час існування перебувала у складі Переяславського полку.
1750 року до сотні належали такі населені пункти: Вишеньки, Вороньків, Глибоке, Гнідин, Жереб'ятин, Кальне, Кийлів, Проців, Ревний, Рогозів, Рудяків, Сальків, Софіївка, Старе. Згідно з описом 1765–1769 років, до сотні належали вже такі населені пункти: Вороньків, Глибоке, село; Гусинці, Кальне, Рогозів, село; Рудяків, село; Софіївка, Старе.[1]
Після ліквідації сотні у 1782 році її склад включено до Київського повіту Київського намісництва.
Згадка про Вороньківську сотню Переяславського полку з'являється у 1919 році, коли козаки під проводом отамана Івана Черпака-Штурби дали бій більшовикам на річці Трубіж, неподалік Баришівки 4 лютого 1919 року. близько трьохсот українських козаків (за іншими даними — 170) повторили подвиг Героїв Крут[2]
Примітки
Інституції,
