Кислий Федір Степанович

Матеріал з Енциклопедія Бориспільщини
Версія від 17:54, 26 травня 2022, створена Perohanych (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Федір Кислий

Федір Степанович Кислий (народився 5 травня 1935 року в селі Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області — помер 16 січня 1998 року) — український науковець, літературознавець, прозаїк.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. В Малій Олександрівці він закінчив середню школу, працював у місцевому колгоспі.

У 1957 р. вступив на філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Ще в студентські роки захопився науково-пошуковою роботою. Керував експедицією студентів шевченківськими місцями.

У 1962 р. закінчив навчання в університеті і був направлений на роботу вчителем української мови та літератури в середню школу № 113 м. Києва, з 1965 р. у цій же школі — заступник директора з навчальної роботи.

У 1968 р. переведений на посаду інспектора-методиста програмно-методичного управління Міністерства освіти УРСР. У цьому ж році заочно закінчив аспірантуру при КДУ ім. Т. Г. Шевченка.

З 1972 по 1974 р. працював директором середньої школи № 189 м. Києва, а з 1974 по 1976 р. — заступником директора середньої школи № 204.

З 1976 по 1977 р. — старший науковий редактор видавництва «Радянська школа», 1977–1983 рр. — заступник головного редактора, а з 1983 по 1985 р. — головний редактор цього ж видавництва.

У 1985 р. за станом здоров'я перейшов на посаду завідувача редакції української літератури, де працював до 1989 р. У цьому ж році був зарахований на посаду старшого викладача кафедри української літератури філологічного факультету КДУ ім. Т. Г. Шевченка. У кандидатській дисертації «Формування комуністичної моралі в учнів старших класів у процесі вивчення української радянської прози» Ф. С. Кислий головну увагу дослідження зосередив на проблемі виховання через працю, переконливо довівши, що пошукова робота сприяє глибшому проникненню учнів у тканину художнього твору.

У 1990–1992 рр. працює заступником директора з наукової роботи Інституту українознавства КДУ ім. Т. Г. Шевченка. З 1993 р. — доцент кафедри історії української літератури філологічного факультету університету.

Друкуватися Ф. С. Кислий почав із 1960 р. У його творчому доробку понад 100 публікацій, серед яких посібники, програми, навчально-методичні праці, статті. Видав книги «Вивчення творчості Юрія Яновського в школі» (1972), «Вивчення байки в школі» (1982), упорядкував збірник літературно-критичних статей про Т. Г. Шевченка «Вогненне слово Кобзаря» (1984), хрестоматію «Героїчний епос українського народу» (у співавторстві, 1993), співавтор посібників «Українська література. Посібник для підготовчих факультетів університетів» (1983), «Українська література. Посібник для старшокласників і абітурієнтів» (1996), «Українська література у портретах і довідках» (2000), хрестоматії «Живиця» (1998).

Широкий резонанс мають дослідження Ф. С. Кислого з шевченкознавства, літературознавчі статті про М. Костомарова, Г. Сковороду, М. Старицького, Лесю Українку, П. Тичину, В. Сосюру, І. Багряного, Д. Павличка, сучасний біографічний роман, з методики вивчення літератури. Останні роки працював над докторською дисертацією «М. І. Костомаров у контексті української науки другої половини XIX ст.». Підготував до друку дві книги з теми і мріяв захистити її в 1998 році.

У 2013 році у першому випуску краєзнавчого альманаху «Бориспільський край» вперше надруковано роман Федора Кислого «Білі журавлі над Альтою», над яким автор працював протягом дванадцяти років (1974–1986) і який до цього часу залишався в рукописі.

Похований на своїй малій батьківщині — у селі Мала Олександрівка.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений знаком «Відмінник народної освіти УРСР», медалями «А. С. Макаренко», «Ветеран праці».

Посилання[ред. | ред. код]