Засенко Петро Петрович
Засенко Петро́ Петро́вич (н ародився 22 травня 1936, у селі Любарці, Бориспільського району) — український поет та перекладач, член Спілки письменників України
Життєпис
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Друкуватися почав 1955 року.
Працював у видавництвах «Веселка», «Молодь» (1961—1970), «Музична Україна», референтом в апараті Спілки письменників України. За СРСР звинувачувався у «хуторянстві».
З вересня 1983 і по 2011 рік — в журналі «Київ» завідує відділом поезії.
У 2011—2011 роках був головою Всеукраїнської приймальної комісії Спілки письменників.
Творчий доробок
Є автором таких книг:
1962 — збірки поезій «Зірниця», видавництво «Молодь», 1965 — «На ярмарку вітрів», 1969 — «Князівство трав», 1986 — «Косовиця», видавництво «Дніпро», та нарису «Троянди Паміру», 1966, «Молодь».
Збірку «Князівство трав» радянська влада знищила — весь надрукований тираж, Засенка звинуватили в націоналізмі, звільнено з роботи. Його ім'я занесли до «чорних списків» із забороною виступів і можливісті друкуватися.
Перекладав українською твори Міразіза Ахзама (з узбецької), Григора Акопяна — з вірменської (спільно з Віктором Кочевським), Григорія Вієру, Расула Гамзатова — разом з Дмитром Павличком, Джамбула Джабаєва, Сергія Єсеніна, Євтушенка, Якуба Коласа, Максима Танка.
Упорядкував книги вибраного Григора Тютюнника «Холодна м'ята» (2009) — із серії «Українська класика».
Яскравий представник «тихої лірики».
Нагороди
1986 — нагороджений Грамотою Президії ВР УРСР, 1998 — лауреат премії ім. А. Малишка, 2006 - заслужений працівник культури України
