Скакун Наталія Анатоліївна
Скаку́н Ната́лія Анато́ліївна (нар 3 серпня 1981 у смт Благовєщєнка Алтайського краю РСФСР) — українська важкоатлетка, олімпійська чемпіонка 2004 року, рекордсменка світу, заслужений майстер спорту України з важкої атлетики
Життєпис[ред. | ред. код]
Ната́лія Скаку́н народилася на Алтаї, де служив її батько. Після його демобілізації родина переїхала в Україну, у село Лебедин Бориспільського району.
Коли Наталії було 11 років, у Лебедин, у заснований Петром Базюченком спорткомплекс приїхав працювати відомий тренер Михайло Ратушняк. Він організував тут секцію жіночої важкої атлетики, яка тоді ще не була олімпійським видом спорту. Там і стала займатися Наталія Скакун, привівши згодом туди і своїх сестер – Юлію і Надію.
Закінчила Чернігівський педуніверситет та МАУП (спеціаліст в області фізичного виховання і спорту, магістр у сфері менеджменту).
Пізніше, після переїзду до Чернігова, Наталія Скакун потрапила під опіку тренерів Олександра Рикова та Василя Кулака.
Спортивні досягнення[ред. | ред. код]
На міжнародному рівні перший успіх – 2-е місце на чемпіонаті Європи U16 1996 року в Бургасі (Болгарія).
У 1997 виконала норматив майстра спорту міжнародного класу. Далі була участь у національній збірній.
У 2000-му навесні вперше взяла участь у «дорослому" чемпіонаті Європи, де здобула бронзову медаль у двоєборстві (вагова категорія до 58 кг), а у вересні – 7-е місце на Олімпіаді у Сіднеї (тоді жіноча важка атлетика вперше включена до програми ОІ).
У квітні 2002 року здобула перше золоту медаль на континентальному турнірі, водночас вставивши три рекорди: національний у ривку, світовий у поштовху, та європейський – у двоєборстві.
А у 2003 році на чемпіонаті світу, що проходив у Ванкувері (Канада) стала медалісткою у всіх трьох дисциплінах: срібло у ривку, піднявши 110 кг, золото – у поштовху (138 кг, світовий рекорд) та двоєборстві, піднявши в сумі 248 кг.
На Олімпійських іграх 2004 року, що проходили в столиці Греції Атенах Наталія Скакун принесла Україні золоту медаль[1] і стала олімпійською рекордсменкою, піднявши 135 кг у поштовху. До змагань вона підійшла з єдиною метою – здобути чемпіонство. Полегшили завдання китайці, які, будучи під враженням від виступу Наталії у Ванкувері, вирішили не виставляти свою учасницю у цій віковій категорії на Олімпіаду. Тож українці було достатньо підняти звичні 135 кг у поштовху, що вона й зробила вже у другому підході. На третій вона вже не стала йти, і так гарантувавши собі медаль, і маючи за плечима вже не одну травму. Олімпійський рекорд Наталії Скакун тримався до 2016 року, коли на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро представниця КНР Дан Вей видала спочатку 138, а потім 147 кг у поштовху.
Після Олімпійських Ігор-2004 Наталія Скакун поставила на паузу свою спортивну кар’єру, маючи на меті відпочинок та сімейні справи.
Лише з 2008 року, переживши пограбування квартири у Чернігові (викрали всі нагороди, але олімпійська медаль і державні нагороди на той момент були в Лебедині), народження сина, смерть першого чоловіка, інсульт у матері, друге одруження, вона повернулася у спорт, але вже як тренерка: на запрошення головного тренера національної збірної стала тренувати жіночу команду.
Нині Наталія Скакун залишається старшою тренеркою жіночої збірної з важкої атлетики Проживає у Лебедині з чоловіком Іваном, дітьми Микитою і Анною.
