Редагування Бориспільський державний історичний музей
Матеріал з Енциклопедія Бориспільщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що Ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Директор закладу — [[Йова Наталія Вікторівна]]. | Директор закладу — [[Йова Наталія Вікторівна]]. | ||
== Історія == | == Історія == | ||
Раніше музей розташовувався у старій хаті колишнього приміщення базаркому на провулку Шевченка (на перетині вулиць Київський Шлях та Європейська), та, на жаль, донині нічого із того не збереглося. Відкрили тодішній музей у листопаді 1967 року за ініціативи місцевого жителя [[Йов Віктор Іванович |Віктора Івановича Йови]]. Він був не лише засновником, а і директором музею протягом 30 років. А вже невдовзі (наприкінці 70-х років) кількість музейних експонатів збільшилася до двох тисяч. У маленькому приміщенні вже не вистачало місця для їх розташування, тому ідею розширення музею охоче підтримало керівництво району та міста. Незабаром влада виділила двоповерхове приміщення, яке і перебудували під вимоги теперішнього музею. А будували його за кошти багатьох місцевих підприємств. | Раніше музей розташовувався у старій хаті колишнього приміщення базаркому на провулку Шевченка (на перетині вулиць Київський Шлях та Європейська), та, на жаль, донині нічого із того не збереглося. Відкрили тодішній музей у листопаді 1967 року за ініціативи місцевого жителя [[Йов Віктор Іванович |Віктора Івановича Йови]]. Він був не лише засновником, а і директором музею протягом 30 років. А вже невдовзі (наприкінці 70-х років) кількість музейних експонатів збільшилася до двох тисяч. У маленькому приміщенні вже не вистачало місця для їх розташування, тому ідею розширення музею охоче підтримало керівництво району та міста. Незабаром влада виділила двоповерхове приміщення, яке і перебудували під вимоги теперішнього музею. А будували його за кошти багатьох місцевих підприємств. |