Редагування Засенко Петро Петрович

[[Файл:Засенко Петро.jpeg|міні|Засенко Петро]]

'''Засенко Петро́ Петро́вич''' (н ародився 22 травня 1936, у селі [[Любарці]],  [[Бориспільський район|Бориспільського району]]) — український поет та перекладач, член Спілки письменників України

== Життєпис ==

Закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Друкуватися почав 1955 року.

Працював редактором та завідувачем редакції поезії та першої книжки у видавництві «Молодь» (1961–1970 рр.), старшим редактором у видавництвах «Музична Україна» та «Веселка», референтом в апараті Спілки письменників України.

За СРСР звинувачувався у «хуторянстві».

З вересня 1983 і по 2011 рік — в журналі «Київ» завідує відділом поезії.

Обирався секретарем Національної спілки письменників України, членом Ради і Президії НСПУ, а також головою Всеукраїнської приймальної комісії Спілки (2001–2011 рр.)

Ім’я Петра Засенка як учасника руху шістдесятництва занесене в енциклопедичний довідник «Рух опору в Україні: 1960–1990». 

На знак визнання видатного внеску в прогрес XX сторіччя отримав Почесний диплом, який засвідчує, що Петро Засенко є серед осіб, чия біографія включена до довідника «Життя славетних» та видань Американського Біографічного Інституту.

Був [https://i-visti.com/news/boryspil/5279-borys-mamaisur-poet-iz-shtormovoi-hvyli.html близьким товаришем] поета-шістдесятника, члена Національної спілки письменників [[Мамайсур Борис|Бориса Мамайсура]]

== Творчий доробок ==

Є автором таких книг:

* 1962 — збірки поезій «Зірниця», видавництво «Молодь»,
* 1965 — «На ярмарку вітрів»,
* 1969 — «Князівство трав»,
* 1986 — «Косовиця», видавництво «Дніпро»,
* 1966 - нарису «Троянди Паміру»,  «Молодь».

Збірку «Князівство трав» радянська влада знищила — весь надрукований тираж, Засенка звинуватили в націоналізмі, звільнено з роботи. Його ім'я занесли до «чорних списків» із забороною виступів і можливісті друкуватися.

Його твори перекладені болгарською, російською, білоруською, польською, казахською, грузинською, литовською, латвійською, арабською, румунською, молдавською, монгольською та іншими мовами.

У перекладах Петра Засенка українською мовою вийшли збірки віршів Я. Коласа «Савось-бешкетник» (з білоруської), Г. Вієру «Лічилочки» та «Мамина пісня» (з молдавської), М. Агзама «Кишеня горіхів» (з узбецької), Г. Акопяна «Пісні відваги й любові» (з вірменської, спільно з В. Кочевським), книги Р. Гамзатова «Родинне вогнище», «Земле моя», «Пісні гір» (з аварської, разом із Д. Павличком), З. Гамсахурдії «Твою молитву прийме Бог» (з грузинської, у співавторстві з П. Осадчуком), Ж. Жабаєва «Дорога в степу» (з казахської).

Петро Засенко провів скрупульозні текстологічні дослідження рукописів Григора Тютюнника: з них було знято втручання радянської цензури. Упорядкував книги вибраного Григора Тютюнника «Холодна м'ята» (2009) — із серії «Українська класика».

Яскравий представник «тихої лірики».

Творчість Петра Засенка розглядається в школах України в оглядових темах, розділі «Поети-шістдесятники», вивчається в навчальних закладах Бориспільщини в курсі української літератури («Розділ «Література рідного краю») відповідно до програми «Літературна Бориспільщина» (2009).

Значну увагу приділяє Петро Засенко краєзнавству. Це, зокрема, спогади про земляків, побратимів по перу [[Швець Василь|Василя Швеця]], [[Бердник Олесь|Олеся Бердника]], [[Карпенко Микола|Миколу Карпенка]], [[Засенко Олекса|Олексу Засенка]], [[Шостак Микола|Миколу Шостака]], дослідження «Над посивілою Альтою (до історії Любарецької школи)».

== Нагороди ==

* 1986 — нагороджений Грамотою Президії ВР УРСР, 
* 1998 — лауреат премії ім. А. Малишка,
* 2006 - заслужений працівник культури України
* Лауреат літературних премій імені П. Тичини, А. Малишка, П. Чубинського, В. Булаєнка, Всеукраїнського фонду Тараса Шевченка. 
* Нагороджений Грамотою Верховної Ради України (1986) 
* Нагороджений медаллю Святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви Київського Патріархату.

== Джерела ==

[https://borinfo.com.ua/boryspil-products-news-2013-12-407-2/ Газета "Ринок Бориспіль"]

[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=15633 Енциклопедія сучасної України]
 
[[Категорія:Люди З]]

[[Категорія:Любарці]]