Засенко Петро Петрович
Засенко Петро́ Петро́вич (н ародився 22 травня 1936, у селі Любарці, Бориспільського району) — український поет та перекладач, член Спілки письменників України
Життєпис
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Друкуватися почав 1955 року.
Працював редактором та завідувачем редакції поезії та першої книжки у видавництві «Молодь» (1961–1970 рр.), старшим редактором у видавництвах «Музична Україна» та «Веселка», референтом в апараті Спілки письменників України.
За СРСР звинувачувався у «хуторянстві».
З вересня 1983 і по 2011 рік — в журналі «Київ» завідує відділом поезії.
Обирався секретарем Національної спілки письменників України, членом Ради і Президії НСПУ, а також головою Всеукраїнської приймальної комісії Спілки (2001–2011 рр.)
Ім’я Петра Засенка як учасника руху шістдесятництва занесене в енциклопедичний довідник «Рух опору в Україні: 1960–1990».
На знак визнання видатного внеску в прогрес XX сторіччя отримав Почесний диплом, який засвідчує, що Петро Засенко є серед осіб, чия біографія включена до довідника «Життя славетних» та видань Американського Біографічного Інституту.
Був близьким товаришем поета-шістдесятника, члена Національної спілки письменників Бориса Мамайсура
Творчий доробок
Є автором таких книг:
- 1962 — збірки поезій «Зірниця», видавництво «Молодь»,
- 1965 — «На ярмарку вітрів»,
- 1969 — «Князівство трав»,
- 1986 — «Косовиця», видавництво «Дніпро»,
- 1966 - нарису «Троянди Паміру», «Молодь».
Збірку «Князівство трав» радянська влада знищила — весь надрукований тираж, Засенка звинуватили в націоналізмі, звільнено з роботи. Його ім'я занесли до «чорних списків» із забороною виступів і можливісті друкуватися.
Перекладав українською твори Міразіза Ахзама (з узбецької), Григора Акопяна — з вірменської (спільно з Віктором Кочевським), Григорія Вієру, Расула Гамзатова — разом з Дмитром Павличком, Джамбула Джабаєва, Сергія Єсеніна, Євтушенка, Якуба Коласа, Максима Танка.
Упорядкував книги вибраного Григора Тютюнника «Холодна м'ята» (2009) — із серії «Українська класика».
Яскравий представник «тихої лірики».
Нагороди
- 1986 — нагороджений Грамотою Президії ВР УРСР,
- 1998 — лауреат премії ім. А. Малишка,
- 2006 - заслужений працівник культури України
