Редагування Книшовий меморіально-парковий комплекс

Матеріал з Енциклопедія Бориспільщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що Ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 7: Рядок 7:
Навічно в народній пам’яті залишиться і страшний літопис кладовища XX століття: братські могили померлих у голодні 1932-1933 роки. Під час Другої світової війни у 1943 німецько-фашистські окупанти землю з кладовища використовували для будівництва фортифікаційних споруд. Таким чином було зруйновано Книшову церкву та могилу Павла Чубинського.
Навічно в народній пам’яті залишиться і страшний літопис кладовища XX століття: братські могили померлих у голодні 1932-1933 роки. Під час Другої світової війни у 1943 німецько-фашистські окупанти землю з кладовища використовували для будівництва фортифікаційних споруд. Таким чином було зруйновано Книшову церкву та могилу Павла Чубинського.


[[Файл:Бориспільське повстання у 1920 році.jpg|міні|Антибільшовицьке повстання]]
У 1963 році Книшове кладовище було закрите для поховань. У 1988 році тут було дозволено побудувати гаражі, а у 1989 році було задумано прокласти каналізаційний колектор. Проте, справжні нащадки великого земляка добилися збереження цієї заповідної території та визнання її пам’яткою історії місцевого значення. Тут у 1990 році за ініціативи міської партійної організації Народного Руху України було відновлено могилу Павла Чубинського, встановлено дубові хрести на честь пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років та розстріляних бориспільців, учасників антибільшовицького повстання в день Святої Трійці 1920 року.  
У 1963 році Книшове кладовище було закрите для поховань. У 1988 році тут було дозволено побудувати гаражі, а у 1989 році було задумано прокласти каналізаційний колектор. Проте, справжні нащадки великого земляка добилися збереження цієї заповідної території та визнання її пам’яткою історії місцевого значення. Тут у 1990 році за ініціативи міської партійної організації Народного Руху України було відновлено могилу Павла Чубинського, встановлено дубові хрести на честь пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років та розстріляних бориспільців, учасників антибільшовицького повстання в день Святої Трійці 1920 року.  


Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Бориспільщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Бориспільщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)