Редагування Судомора Охрім Іванович

Матеріал з Енциклопедія Бориспільщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що Ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Судомора Охрім Іванович.jpg|міні|]]
[[Файл:Судомора Охрім Іванович.jpg|міні|]]


'''Судомора Охрім (Єфрем) Іванович''' (нар. [[19 березня]] [[1889]] року в Борисполі - пом. [[13 жовтня]] [[1968]] року в Києві) - художник, графік. Його називали “українським Бердслеєм” <ref>[http://uartlib.org/exclusive/ohrim-sudomora-ukrayinskyj-berdsli/] Охрім Судомора: український Бердслі</ref>
Судомора Охрім (Єфрем) Іванович (нар. [[19 березня]] 1889 року в Борисполі - пом. 1968 року в Києві) - художник, графік


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 11: Рядок 11:
1941—1943 роках працював у видавництві газети «Нове українське слово», яка виходила під час окупації в Харкові. 1943 року переїхав до Львова й у виданнях Українського Видавництва ілюстрував журнал «Малі Друзі» і дитячі казки.  
1941—1943 роках працював у видавництві газети «Нове українське слово», яка виходила під час окупації в Харкові. 1943 року переїхав до Львова й у виданнях Українського Видавництва ілюстрував журнал «Малі Друзі» і дитячі казки.  


У 1945—1948 працював у Харківському обласному книжково-газетному видавництві, згодом у Сільгоспвидаві УРСР та «Радянській Школі». <ref> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Судомора_Охрім_Іванович] Судомора Охрім Іванович Вікіпедія</ref>
У 1945—1948 працював у Харківському обласному книжково-газетному видавництві, згодом у Сільгоспвидаві УРСР та «Радянській Школі». <ref>[[Судомора Охрім (Єфрем) Іванович]] https://www.borispol.org.ua/load/znamenitye_ljudi/sudomora_okhrim_ivanovich/23-1-0-164?fbclid=IwAR1CYLEpkI3nxHkVwNgJPBbiTGImMYpL8POo8grG1A_MPleW0WJvPcFHWmE</ref>


== Творчий шлях ==
== Творчий шлях ==


Оформив книжки:
Оформив книжки:
[[Файл:Судомора.jpg|міні|180пкс]]
 
* "Війна грибів з жуками". Видання товариства “Час” у Києві, (1919).
* «Сам собі пан» Бориса Грінченка (1924);
* "Прибидашка". Видання товариства “Час” у Києві, (1920).
* «Кобзар» Тараса Шевченка, (1927);
* "Сам собі пан" Бориса Грінченка (1924);
* «Сійся, родися, жито, пшениця» Остапа Вишні (1929);
* "Кобзар" Тараса Шевченка, (1927);
* "Сійся, родися, жито, пшениця" Остапа Вишні (1929);
* "Роман Завадович. Про двох цапків. Дві козочки". Торонто, 1968.


Автор ілюстрацій до творів Олександра Пушкіна, Наталі Забіли, до українських народних казок («Кирило Кожум'яка»). Виконав низку плакатів, зокрема «Гей сюди, дівчата живо...!» (початок 1920-х).
Автор ілюстрацій до творів Олександра Пушкіна, Наталі Забіли, до українських народних казок («Кирило Кожум'яка»). Виконав низку плакатів, зокрема «Гей сюди, дівчата живо...!» (початок 1920-х).
Рядок 28: Рядок 25:
== Репресії ==
== Репресії ==


У 1949 році художника засудили на 25 років за малюнок на Йосипа Сталіна, у котрого руки були в крові. Після смерті Сталіна, був звільнений за амністією. В членах Спілки художників не поновлювався
У 1949 році художника засудили на 25 років за малюнок на Йосипа Сталіна, у котрого руки були в крові. Був амністований у 1955 році.
 
5 листопада 1949 року Єфрема Івановича Судомору заарештували за звинуваченням в антирадянській діяльності і засудили до 25 років, пізніше в 1955-му був амністований.
 
Є версія що Судомора Єфрем Іванович був розстріляний 13 жовтня 1968 року НКВДистами, так і не залишивши місця ув'язнення.  


За інформацією онука Олега, Охрім Іванович з 1955 року проживав з дружиною П. Є. Судоморою, сином Юрієм та дочкою Катериною в Києві в будинку на провулку Воздвиженському. Помер у 1968 року і похований на Печерському (Звіринецькому) кладовищі.
За інформацією онука Олега, Охрім Іванович з 1955 року проживав з дружиною П. Є. Судоморою, сином Юрієм та дочкою Катериною в Києві в будинку на провулку Воздвиженському. Помер у 1968 року і похований на Печерському (Звіринецькому) кладовищі.
== Нагороди ==
У квітні 2022 року Бориспільська міськрада ухвалила рішенння про перейменуванння на честь Охріма Судомори провулок та вулицю Декабристів<ref name="">[https://www.facebook.com/the.Boryspil/posts/3119177028348679] Список вулиць та провулків міста Борисполя, які змінили назву </ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{Примітки}}
{{Примітки}}


[[Категорія:Уродженці Борисполя]]
[[Категорія:Люди С]]
[[Категорія:Люди С]]
[[Категорія:Художники]]
[[Категорія:Художник]]
[[Категорія:Графіки]]
[[Категорія:Графік]]
[[Категорія:Репресовані]]

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Бориспільщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Бориспільщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблон, використаний на цій сторінці: