Редагування Гудзь Валерій Федорович

[[Файл:Гудзь Валерій .jpg|міні|Гудзь Валерій Федорович]]

'''Гудзь Валерій Федорович'''  ([[12 грудня]] [[1971]] року в [[Бориспіль|Борисполі]]- [[12 березня]] [[2022]] року в бою з ворогом на Луганщині) - український військовослужбовець, полковник, майстер спорту із боксу, учасник російсько-української війни

== Життєпис ==

У 1991 року, коли розпався СРСР, Валерій Гудзь, курсант випускного курсу Рязанського вищого повітрянодесантного командного училища, подав рапорт на ім'я начальника училища про переведення до Збройних сил України. 10 років служив в українській армії, зокрема, у 79-му парашутно-десантному полку у Миколаєві. Звільнився в запас у званні майора.

В мирний час проживав у рідному місті Бориспіль, працював викладачем Бориспільського професійно-технічного ліцею. Майстер спорту з боксу, тренер з боксу районної спортивної школи, викладач основ захисту Вітчизни та фізичної культури і здоров'я ДПТНЗ «Бориспільського професійного ліцею», де працював з 2006 року, ініціатор та засновник військово-патріотичного клубу «Боривітер», 

З початком російської збройної агресії проти України гвардії майор запасу, десантник Валерій Гудзь в березні 2014-го прийшов до військкомату, щоб поновитися на службі. Йому запропонували посаду командира взводу механізованої бригади, і він одразу ж погодився. Зарахований до лав 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Влітку 2014-го став командиром роти, командиром батальйону. Пройшов бої в секторі «Д» на кордоні з РФ, під вогнем російських «Градів» (2014), в Луганській області (Червонопартизанськ), в районі Волновахи (2014—2016), в районі Авдіївки (2017).Був поранений 28 серпня 2014 року під час бою у місті Старобешеве Донецької області. Брав участь у боях під Петрівським, Білою Кам'янкою і Новоласпою; під його керівництвом розроблялися і проводились також операції по взяттю під контроль ЗСУ териконів довкола Докучаєвська, захопленню панівних висот в степах Приазов'я, протидії танковим атакам під Авдіївкою та багато інших. Маючи командирський талант та значний бойовий досвід, своїми рішеннями неодноразово рятував життя солдат.

== Політична кар'єра ==

У 2015 році -  депутатом [[Бориспільська районна рада|Бориспільської районної ради]] VII скликання. Валерій Гудзь був першим номером виборчого списку політичної партії Блок Петра Порошенка.

== Російсько-українська війна ==

«Попри позивний «79», його часто називали Федорович.  

Полковник Валерій Гудзь з 2014-го пройшов шлях від командира взводу до комбата і командира бригади. 

У вересні 2014 року Валерій Гудзь був призначений командиром 3-го батальйону 72 ОМБр. Отримав позивний «79-й». Для ворогів він був «чорним комбатом». Пройшов бої в секторі «Д» на кордоні з РФ, під вогнем російських «Градів» (2014), в Луганській області, в районі Волновахи (2014—2015) 

На початку 2015-го отримав чергове військове звання «підполковник»

В липні 2015 року призначений на посаду заступника командира бригади.

З грудня 2017 року – командир 24 окремої механізованої бригади імені Короля Данила. Отримав поранення під Авдіївкою.

У листопаді 2019 року наказом Мністра оборони України Валерію Гудзю достроково присвоєно військове звання полковника<ref name="">[https://www.mil.gov.ua/news/2019/11/30/nagorodzheno-krashhih-oficzeriv-zs-ukraini-za-pidsumkami-2019-roku/] Нагороджено кращих офіцерів ЗС України за підсумками 2019 року</ref>

Коли у 2020-му Валерія Гудзя підвищували/переводили з 24 бригади, ми особисто бачили сльози офіцерів. Тому що служити з Федоровичем, просто знати його і бути поруч було честю, – йдеться у повідомленні фонду Повернись живим<ref name="">[https://www.facebook.com/backandalive/posts/2246828815474543] Фонд "Повернись живим" </ref>.

У серпні 2020 року полковник Валерій Гудзь став слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

== Родина ==

* Дружина Маргарита Гудзь, вчитель загальноосвітньої школи м. Бориспіль
* Донька Ганна Гудзь 2001 р.н., займається легкою атлетикою,
* Син Владислав Гудзь, 1993 р.н., майстер спорту з боксу, 200 переможних боїв; офіцер ЗСУ, учасник російсько-української війни.


== Нагороди ==

* 26 лютого 2015  нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі<ref name="">[https://uk.wikipedia.org/wiki/Указ_Президента_України] Указ Президента України </ref>.

* 2 квітня 2017 - нагороджений недержавною відзнакою Орден «Народний Герой України» <ref name="">[https://i-visti.com/news/boryspil/1274-narodniy-geroy-ukrayini-valery-gudz.html] Народний герой України Валерій Гудзь</ref>
 
* 27 липня 2027 року - присвоєно звання Почесний громадянин Бориспільського району<ref name="">[http://boryspil.wiki/index.php?title=Гудзь_Валерій_Федорович&action=edit] Валерій Гудзь став Почесним громадянином Бориспільського району</ref>. 
 
* 1 жовтня 2019 - нагороджений орденом Архистратига Михаїла ІІ ступеня — вручив перший заступник голови СУВД протоієрей Тарас Мельник<ref name="">[https://www.suvd.com.ua/uk/articles/za-dobru-sluzhbu/show] За добру службу </ref>.

== Примітки ==
{{Примітки}}

[[Категорія:Уродженець Борисполя]]
[[Категорія:Люди Г]]