Нога Юрій Вікторович

Матеріал з Енциклопедія Бориспільщини
Версія від 21:57, 19 серпня 2025, створена Володимир Горковенко (обговорення | внесок) (нова стаття)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нога Юрій Вікторович (22 жовтня 1973 в селі Глибоке Бориспільського району на Київщині — 10 квітня 2012 в Борисполі) — український поет, прозаїк, перекладач, журналіст, публіцист, громадський діяч у галузі культури.

Життєпис

У 1981 році пішов до першого класу школи № 1 Борисполя. Займався в групі танців при будинку культури, у спортивному класі з боксу, студії малювання. Перше своє оповідання «Червона гвоздика» він написав у другому класі[1].

1989 року вступив до Київського механіко-металургійного технікуму. Бере участь в організації Спілки незалежної української молоді (СНУМ). Співпрацює з Бориспільською організацією Народного руху України, яку очолював Ратушний Михайло Ярославович.

У січні 1989 року його забирали до КҐБ за участь у встановленні у Борисполі Хреста пам'яті жертв голодоморів і Павлові Чубинському.

У вересні 1989 року на стадіоні "Колос" під час екологічної акції-протесту школяр Юрій Нога вперше на Київщині піднімає жовто-блакитний прапор

У 1993 вступає до Харківського інституту міжнародних відносин. У Харкові він знайомиться з молодими та відомими письменниками і художниками, стає членом Творчої асоціації «500», засновниками якої є українські письменники Андрій Кокотюха, Сергій Руденко та Максим Розумний.

Проте вищу освіту здобуває вже в Академії легкої промисловості міста Києва за фахом «економіст».

На семінарі творчої молоді в Ірпені знайомиться з поетесою Мариною Брацило. У 2000 вони одружуються.

За Януковича разом із дружиною, поетесою Мариною Брацило, зазнали гонінь влади, їх незаконно затримували, допитували, вилучили комп'ютер, телефони, рукописи, особисті речі. Звинувачували у причетності до пошкодження бюста Сталіна в Запоріжжі[2].

Помер 10 квітня 2012 у своїй квартирі у Борисполі[3]. Офіційна версія — серцевий напад.

Громадська діяльність

Куратор молодіжних ініціатив видавництва і благодійного фонду «Смолоскип». Мережа творчих та активних людей, з котрими співпрацюють фонд і видавництво «Смолоскип», постала багато в чому саме завдяки зусиллям Юрія, котрий від середини 1990-х і до своєї смерті здійснив близько 100 поїздок у всі великі міста України, знайомлячись щоразу з десятками молодих науковців, митців, поетів, котрі пізніше ставали стипендіатами «Смолоскипа», лауреатами літературного конкурсу «Смолоскипа», учасниками Семінару творчої молоді в Ірпені.

Від самого постання цього семінару в 1995 році Юрій Нога працював у складі його оргкомітету, від початку 2000-х і до 2008 року був директором семінару, а з 2009 року — очолював його наглядову раду.

Упродовж понад 10 років, Юрій Нога займався організацією відбіркових та фінальних турів поетичного конкурсу «Молоде вино», що відкрив для сучасної української поезії багато нових імен[4].


Творчість

Рядки з сигаретної пачки: збірка поезій [5]

Я завжди знаходжу світло: Поезія, проза, публіцистика, спогади про письменника / Юрій В. Нога. — Київ: "Видавництво Сергія Пантюка", 2016. — 112 с. іл.

  1. [1] Сергій Пантюк: «Юрко Нога завжди випромінював м’яке і лагідне світло. Не зникло воно і зараз…»
  2. [2] Катерина Паньо: Книжкове загострення: чому влада воює з письменниками
  3. [3] Помер поет Юрій Нога
  4. [4] Помер Юрій В. Нога
  5. [5] Рядки з сигаретної пачки