Нога Юрій Вікторович
Нога Юрій Вікторович ( 22 жовтня 1973 в селі Глибоке Бориспільського району на Київщині — 10 квітня 2012 в Борисполі) — український поет, прозаїк, перекладач, журналіст, публіцист, громадський діяч у галузі культури.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1981 році пішов до першого класу школи № 1 Борисполя. Займався в групі танців при будинку культури, у спортивному класі з боксу, студії малювання. Перше своє оповідання «Червона гвоздика» він написав у другому класі[1].
1989 року вступив до Київського механіко-металургійного технікуму. Бере участь в організації Спілки незалежної української молоді (СНУМ). Співпрацює з Бориспільською організацією Народного руху України, яку очолював Ратушний Михайло Ярославович.
У січні 1989 року його забирали до КҐБ за участь у встановленні у Борисполі Хреста пам'яті жертв голодоморів і Павлові Чубинському.
У вересні 1989 року на стадіоні "Колос" під час екологічної акції-протесту школяр Юрій Нога вперше на Київщині піднімає жовто-блакитний прапор
У 1993 вступає до Харківського інституту міжнародних відносин. У Харкові він знайомиться з молодими та відомими письменниками і художниками, стає членом Творчої асоціації «500», засновниками якої є українські письменники Андрій Кокотюха, Сергій Руденко та Максим Розумний.
Проте вищу освіту здобуває вже в Академії легкої промисловості міста Києва за фахом «економіст».
На семінарі творчої молоді в Ірпені знайомиться з поетесою Мариною Брацило. У 2000 вони одружуються.
За Януковича разом із дружиною, поетесою Мариною Брацило, зазнали гонінь влади, їх незаконно затримували, допитували, вилучили комп'ютер, телефони, рукописи, особисті речі. Звинувачували у причетності до пошкодження бюста Сталіна в Запоріжжі[2].
Помер 10 квітня 2012 у своїй квартирі у Борисполі[3]. Офіційна версія — серцевий напад.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Куратор молодіжних ініціатив видавництва і благодійного фонду «Смолоскип». Мережа творчих та активних людей, з котрими співпрацюють фонд і видавництво «Смолоскип», постала багато в чому саме завдяки зусиллям Юрія, котрий від середини 1990-х і до своєї смерті здійснив близько 100 поїздок у всі великі міста України, знайомлячись щоразу з десятками молодих науковців, митців, поетів, котрі пізніше ставали стипендіатами «Смолоскипа», лауреатами літературного конкурсу «Смолоскипа», учасниками Семінару творчої молоді в Ірпені.
Від самого постання цього семінару в 1995 році Юрій Нога працював у складі його оргкомітету, від початку 2000-х і до 2008 року був директором семінару, а з 2009 року — очолював його наглядову раду.
Упродовж понад 10 років, Юрій Нога займався організацією відбіркових та фінальних турів поетичного конкурсу «Молоде вино», що відкрив для сучасної української поезії багато нових імен[4].
Творчість[ред. | ред. код]
Як журналіст і публіцист-аналітик 2000–2012 співпрацював із вид. «Міжнародна панорама», «Українське слово», «Смолоскип України», «Ринок Бориспіль».
Дебютував добіркою віршів у альманасі «Колекція» (2000).
Поезію та прозу писав «не для друку», швидше — «для самореалізації», тому творчий доробок несистематизований і розпорошений. Вірші Ноги сповнені драматизму, навіть трагізму, хоча й не позбавлені тепла, світла та оптимізму. Стилістично — це поєднання європейської поетичної традиції (верлібри, аритмічні тексти) з актуальним змістовим наповненням.
Проза — химерне плетиво думок, рефлексій та подій, оригінальний стиль, що за формою нагадує сакральні тексти[5].
Збірки[ред. | ред. код]
Рядки з сигаретної пачки: збірка поезій (2014) [6]
Я завжди знаходжу світло: Поезія, проза, публіцистика, спогади про письменника / Юрій В. Нога. — Київ: "Видавництво Сергія Пантюка", 2016. — 112 с. іл.
