Редагування Гудзь Валерій Федорович
Матеріал з Енциклопедія Бориспільщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що Ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
| Поточна версія | Ваш текст | ||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Гудзь Валерій .jpg|міні|Гудзь Валерій Федорович]] | [[Файл:Гудзь Валерій .jpg|міні|Гудзь Валерій Федорович]] | ||
'''Гудзь Валерій Федорович''' ([[12 грудня]] [[1971]] року в [[Бориспіль|Борисполі]] | '''Гудзь Валерій Федорович''' ([[12 грудня]] [[1971]] року в [[Бориспіль|Борисполі]]- [[12 березня]] [[2022]] року в бою з ворогом на Луганщині) - український військовослужбовець, полковник, майстер спорту із боксу, учасник російсько-української війни. Загинув в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Луганщині. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
В мирний час проживав у рідному місті Бориспіль, працював викладачем Бориспільського професійно-технічного ліцею. Майстер спорту з боксу, тренер з боксу районної спортивної школи, викладач основ захисту Вітчизни та фізичної культури і здоров'я ДПТНЗ «Бориспільського професійного ліцею», де працював з 2006 року, ініціатор та засновник військово-патріотичного клубу «Боривітер», | В мирний час проживав у рідному місті Бориспіль, працював викладачем Бориспільського професійно-технічного ліцею. Майстер спорту з боксу, тренер з боксу районної спортивної школи, викладач основ захисту Вітчизни та фізичної культури і здоров'я ДПТНЗ «Бориспільського професійного ліцею», де працював з 2006 року, ініціатор та засновник військово-патріотичного клубу «Боривітер», | ||
З початком російської збройної агресії проти України гвардії майор запасу, десантник Валерій Гудзь в березні 2014-го прийшов до військкомату, щоб поновитися на службі. Йому запропонували посаду командира взводу механізованої бригади, і він одразу ж погодився. Зарахований до лав 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Влітку 2014-го став командиром роти, командиром батальйону. Пройшов бої в секторі «Д» на кордоні з РФ, під вогнем російських «Градів» (2014), в Луганській області (Червонопартизанськ), в районі Волновахи (2014—2016), в районі Авдіївки (2017). Був поранений 28 серпня 2014 року під час бою у місті Старобешеве Донецької області. Брав участь у боях під Петрівським, Білою Кам'янкою і Новоласпою; під його керівництвом розроблялися і проводились також операції по взяттю під контроль ЗСУ териконів довкола Докучаєвська, захопленню панівних висот в степах Приазов'я, протидії танковим атакам під Авдіївкою та багато інших. Маючи командирський талант та значний бойовий досвід, своїми рішеннями неодноразово рятував життя солдат. | З початком російської збройної агресії проти України гвардії майор запасу, десантник Валерій Гудзь в березні 2014-го прийшов до військкомату, щоб поновитися на службі. Йому запропонували посаду командира взводу механізованої бригади, і він одразу ж погодився. Зарахований до лав 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Влітку 2014-го став командиром роти, командиром батальйону. Пройшов бої в секторі «Д» на кордоні з РФ, під вогнем російських «Градів» (2014), в Луганській області (Червонопартизанськ), в районі Волновахи (2014—2016), в районі Авдіївки (2017).Був поранений 28 серпня 2014 року під час бою у місті Старобешеве Донецької області. Брав участь у боях під Петрівським, Білою Кам'янкою і Новоласпою; під його керівництвом розроблялися і проводились також операції по взяттю під контроль ЗСУ териконів довкола Докучаєвська, захопленню панівних висот в степах Приазов'я, протидії танковим атакам під Авдіївкою та багато інших. Маючи командирський талант та значний бойовий досвід, своїми рішеннями неодноразово рятував життя солдат. | ||
== Політична кар'єра == | == Політична кар'єра == | ||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
У листопаді 2019 року наказом Мністра оборони України Валерію Гудзю достроково присвоєно військове звання полковника<ref name="">[https://www.mil.gov.ua/news/2019/11/30/nagorodzheno-krashhih-oficzeriv-zs-ukraini-za-pidsumkami-2019-roku/] Нагороджено кращих офіцерів ЗС України за підсумками 2019 року</ref> | У листопаді 2019 року наказом Мністра оборони України Валерію Гудзю достроково присвоєно військове звання полковника<ref name="">[https://www.mil.gov.ua/news/2019/11/30/nagorodzheno-krashhih-oficzeriv-zs-ukraini-za-pidsumkami-2019-roku/] Нагороджено кращих офіцерів ЗС України за підсумками 2019 року</ref> | ||
Коли у 2020-му Валерія Гудзя підвищували/переводили з 24 бригади, ми особисто бачили сльози офіцерів. Тому що служити з Федоровичем, просто знати його і бути поруч було честю, – йдеться у повідомленні фонду Повернись живим<ref name="">[https://www.facebook.com/backandalive/posts/2246828815474543] Фонд "Повернись живим" </ref>. | Коли у 2020-му Валерія Гудзя підвищували/переводили з 24 бригади, ми особисто бачили сльози офіцерів. Тому що служити з Федоровичем, просто знати його і бути поруч було честю, – йдеться у повідомленні фонду Повернись живим<ref name="">[https://www.facebook.com/backandalive/posts/2246828815474543] Фонд "Повернись живим" </ref>. | ||
| Рядок 38: | Рядок 37: | ||
Загинув 12 березня в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Луганщині. Похований на | Загинув 12 березня в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Луганщині. Похований на | ||
[[Книшовий меморіально-парковий комплекс|Книшовому цвинтарі]]. | [[Книшовий меморіально-парковий комплекс|Книшовому цвинтарі]]. | ||
== Родина == | == Родина == | ||
* Дружина Маргарита Гудзь, вчитель загальноосвітньої школи м. Бориспіль | * Дружина Маргарита Гудзь, вчитель загальноосвітньої школи м. Бориспіль | ||
* Донька Ганна Гудзь 2001 р.н., займається легкою атлетикою, | * Донька Ганна Гудзь 2001 р.н., займається легкою атлетикою, | ||
* Син | * Син Владислав Гудзь, 1993 р.н., майстер спорту з боксу, 200 переможних боїв; офіцер ЗСУ, учасник російсько-української війни. | ||
== Нагороди == | == Нагороди == | ||
* 26 лютого 2015 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі<ref name="">[https://uk.wikipedia.org/wiki/Указ_Президента_України] Указ Президента України </ref>. | * 26 лютого 2015 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі<ref name="">[https://uk.wikipedia.org/wiki/Указ_Президента_України] Указ Президента України </ref>. | ||
| Рядок 59: | Рядок 54: | ||
* 1 жовтня 2019 - нагороджений орденом Архистратига Михаїла ІІ ступеня — вручив перший заступник голови СУВД протоієрей Тарас Мельник<ref name="">[https://www.suvd.com.ua/uk/articles/za-dobru-sluzhbu/show] За добру службу </ref>. | * 1 жовтня 2019 - нагороджений орденом Архистратига Михаїла ІІ ступеня — вручив перший заступник голови СУВД протоієрей Тарас Мельник<ref name="">[https://www.suvd.com.ua/uk/articles/za-dobru-sluzhbu/show] За добру службу </ref>. | ||
* | * 16 березня отримав звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі<ref name="">[https://www.president.gov.ua/documents/1392022-41713] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №139/2022 Про присвоєння звання Герой України</ref> | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{Примітки}} | {{Примітки}} | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Уродженець Борисполя]] | ||
[[Категорія:Люди Г]] | [[Категорія:Люди Г]] | ||
