Фоміна Марія
Фоміна Марія - бухгалтер, поетеса, автор гімну сіл Сошників та Васильки
Життєвий шлях[ред. | ред. код]
У 1970-му році закінчила Старинську середню школи.
Творчий шлях[ред. | ред. код]
Пробувала писати вірші ще зі шкільних років. У 10-му Марія Фоміна Маша ввела рядочки зі своєї балади про війну до одного зі своїх шкільних творів. А вчителька вирішила, що вона цитує когось з маститих поетів.
Серед поетичних творів Марії чимало присвят, не лише рідним і друзям, а й своїй малій батьківщині — Сошникову, віршів-спогадів, інтимної, пейзажної лірики, а в деяких віршах звертається до Бога. Адже «Без Бога в серці пустота, і дім, неначе сиротина, без Бога мрія золота єство минає: в поле лине…»[1]
Має 5 поетичних збірок, зокрема «Мальви моєї осені» та «Згорають дні без полумя і диму»
Нагороди[ред. | ред. код]
Перемождець обласних конкурсах «Поетичний рушник», присвячених пам’яті Андрія Малишка. У 2013 році посіла третє місце у номінації «Духовна лірика», а у 2014-му – перше у номінації «Поетична хвиля».
У 2015 році на Всеукраїнському конкурсі «Усміхнись світу і він усміхнеться тобі» у номінації поезія її гуморески у віршованій формі здобули друге місце.
У 2019 році отримала I місця в номінації “Інтимна лірика” літературно-поетичного фестивалю "Поетичного рушника", приуроченого до Дня народження українського поета Андрія Малишка.[2]
Родина[ред. | ред. код]
З чоловіком Олексондром має двох доньок — Любов і Наталію та шістьох онучат
